практика 2 курс група 230з


Перед початком практики я вивчила загальні вимоги безпеки при ліквідуванні аварій та нещасних випадків під час роботи в лабораторії . Дізналася про те як застосовуються дезінфекційні заходи. Для вивчення біологічних об’єктів в лабораторії використовуються метод мікроскопії. До них відносяться люмінесцентна мікроскопія. Цей метод заснований на здатності деяких речовин світитися під дією короткохвильових променів світла. Препарати для люмінесцентної мікроскопії забарвлюються спеціальними речовинами — флуорохромами (акридиновий оранжевий, изотиоцианат флуоресцеїна і т. д.)Фазово контрасна мікроскопія- використовуеться для вивчення малоконтрасних, не забарвлених частин клітини, які не можливо виявити під звичайним мікроскопом.Темнопольна мікроскопія .При дослідженні в мікроскопії в темному полі зору мікроскопу препарат освітлюється з боку косими пучками променів, які не потрапляють в об’єктив. В об’єктив потрапляють лиш промені, які відхиляються частинками препарату в результаті відображення заломлення дифракції. В силу цього мікробні клітини та інші частинки, які представляються — яскраво світяться на чорному фоні. Для мікроскопії у темному полі використовують спеціальний конденсор ( параболоїд – конденсор або кардиоїд- конденсор ) і звичайні об’єктиви. Цей метод використовується для виявлення збудника сифілісу — блідої трепонеми .Електронна мікроскопія використовується для вивчення структури клітин на субклітинному і молекулярному рівнях, а також для вивчення вірусів використовують електронну мікроскопію. Електронний мікроскоп дає змогу вивчати об’єкти , які не можна спостерігати за допомогою оптичного мікроскопу у видимому або ультрафіолетовому світлі.

В лабораторії ОШВД використовують світлову мікроскопію.Будова мікроскопа.1. Окуляр. 2. Насадка. 3. Штатив. 4. Підстава.5. Револьверна головка. 6. Об’єктиви .7. Координатний столик. 8. Предметний столик. 9. Конденсор з ірисовою діафрагмою.10. Освітлювач .11. Гвинт макрометрічного фокусування .12. Гвинт мікрометричного фокусування. Також в лабораторії ОШВД застосовують люмінесцентну та темнопольну мікроскопію. Окрім мікроскопії для роботи в лабороторіі використовують також інше обладнання таке, як термостат, колориметр фотоелектричний , аналізатор біохімічний, бактерицидний опромінювач, шейк ер орбітальний, стерилізатор паровий , термометри, гігрометри.Гематологічні дослідження. Клінічний аналіз крові.

Ми вивчали зішкріб шкіри для виявлення кліща (вугриці ) (Demodex FolliculorumDemodex brevis) . Це дрібні кліщі з витягнутим червоподібним тілом, 0,15 — 0,4 мм. в передній частині тіла знаходяться короткі ноги. Ротової апарат колюче – смокчучого типу. Живуть усередині волосяних мішків або фоликулів (D.Folliculorum), сальних залоз (D.brevis) на шкірі обличчя, вушних раковин, іноді в залозах хряща повік, фоликулів шкіри. В багатьох випадках викликають захворювання шкіри – демодекоз. Появляються вугри, висип вузликового, пухирчатого або плямистого характеру, червоного кольору, лущення шкіри,випадання волосся. Течія хронічна, із загостренням у весняний період. Зараження при прямому контакті. Діагностика грибкових захворювань при дерматомікозах .Оснащення робочого міста . 1. Скальпель (скаріфикатор). 2. Пінцет. 3 . Шпатель і голка . 4. Паперові пакети. 5. Чашки Петри. 6. Пробірки. 7. Предметне і покривне скло. 8. Мікроскоп. 9. Їдкий калій. 10. Сірчаний натрій . 11. Спирт етиловий 96 %. 12.Дистильована вода.Техніка взяття матеріалу: для дослідження використовують волосся, лусочки, нігті. Інструментами для взяття матеріалу служать пінцет,скальпель або скарифікатор. При взятті матеріалу з волосистої частини голови хворого саджають так, щоб волосся гарно було освітлене. Уважно оглядають всю поверхню голови, а в ділянці облисіння підривають лусочки, які захоплюють разом з ураженим волоссям. При цьому уражене волосся не слід тягнути пінцетом,так як він може обламатися, у результаті чого та частина його, яка розміщена у шкірі, не буде піддана дослідженню. При наявності деяких місць ураження матеріал беруть з кожного з них. Щоб краще розглянути і відібрати матеріал, можна скористатися лупою. При пошкодженні грибом гладкої шкіри разом з лусочками беруть і пушкове волосся; лусочки и покришки бульбашок зіскоблюють шпателем або скальпелем з периферичних ділянок вогнищ ураження. При дослідженні нігтів за допомогою скальпеля отримують лусочки з поверхневих вогнищ ураження, або зрізують ножицями пластинки з глибших шарів ураженого нігтя. Волосся, лусочки (шкіряні та нігтьові), скутули поміщують у подвійні пакетики з чорного паперу, на яких надписують місце і дату взяття матеріалу, діагноз, прізвище, ім’я та по батькові обстежуваного. Гній збирають стерильною пастерівською піпеткою, мікробіологічною петлею, стерильним шприцом в пробірки або колбочки з притертою пробкою. Техніка приготування препаратів.Отриманий матеріал піддають спеціальній обробці для того, щоб розчинити епідермальні клітини, слиз і гній, а також для прояснення пігменту волосся, що робить препарат більш видимим для дослідження. Для цього відібрані волоски і лусочки поміщають на предметне скло додають краплю 30% розчину КОН, підігрівають над полум’ям пальника, не доводячи до кипіння, до появи на переферії краплі ніжно білого обідка, що складається з кристалів їдкого калі. Потім препарат накривають покривним склом . Гній, мокроту, осад сечі вносять в крапельку 10% розчину КОН, накривають покривним склом досліджують без підігрівання. Останнім часом рекомендують використовувати 10% розчин сірчистого натрія.В цьому випадку до досліджуваного матеріалу додають 2 краплі реактиву, а через 1 — 2 хв-1 краплю 10% розчину сірчистого натрію і накривають покривним склом. У зв’язку з тим що нігті важче піддаються дії лугу, їх попередньо заливають на добу 30% розчином КОН. Ми проводили мікроскопічне дослідження патологічного матеріалу (зішкріб зі шкіри,зрізи нігтів) на гриби. В цих препаратах ми побачили спори та міцелій грибів, патогенних для людини. Також ми досліджували препарати з різними типами збудників інфекцій, вивчав морфологію бактеріальних клітин.(гонорея. Трихомонада. )Збудник гонореї, гонокок, був відкритий Нейссером в 1897 р. Гонококк паразитує тільки у людини . Він має форму не зовсім правильних коків, з’єднаних попарно, причому звернені одна до іншої сторони стиснуті або трохи увігнуті, на зразок бруньки або кофейного зерна. При розвиненому захворюванні і в гострих випадках шкіри майже виключно лежать в протоплазмі лейкоцитів, причому лейкоцити іноді суцільно заповнені ними. Число їх в одній клітці найчастіше 20-30, але іноді доходить до декількох сотень. Фагоцитовані гонококи не вмирають, а продовжують розмножуватися в лейкоцитах. Гонококки діляться поперемінно у взаємно перпендикулярних площинах, від чого вони зустрічаються у вигляді маленьких купок і ніколи не утворюють ланцюгів . Рухливістю вони не володіють, при забарвленні за Грамом знебарвлюються. Протягом захворювання гонококк в патологічному матеріалі у одного і того ж хворого може змінюватися істотно: він може ставати округлим, роздутим або ж дрібним, зморщеним. Препарати виділень уретри, вагіни і шийки матки вивчають лише на сухих забарвлених препаратах. Забарвлюють два мазка: один водним розчином метиленового синього або лужним синім Леффлера протягом 1/4-1/2 хвилини, другий-по Граму. Неодмінною умовою успішного забарвлення за Грамом є приготування тонкого рівномірного мазка і ретельна фіксація його повільним проведенням через полум’я. Особлива увага повинна бути звернена на момент знебарвлення; при занадто короткому знебарвленні гонококи можуть зберегти забарвлення Грама, при дуже тривалому — її можуть загубити і грампозитивні мікроби (стрептокок, стафілокок). На препаратах, забарвлених синькою, гонококи пофарбовані інтенсивніше, ніж клітинні ядра та інші мікроорганізми. Сечостатева (піхви) трихомонада має грушоподібне тіло довжиною 14-30 мкм на передньому кінці тіла розташовані 4 джгутика і ундилевана мембрана, яка доходить тільки до середини тіла. Ближче до переднього кінця тіла знаходиться ядро. Крізь все тіло проходить осьова нитка (аксостиль), виступає на задньому кінці у виді шипа. Цитоплазма містить вакуолі. Цист не утворює. В навколишньому середовищі швидко гибне. Виконуе помітну роль в патології сечостатевої системи, особливо у жінок. Спостерігаеться і тривале безсимптомне носійство, частіше у чоловіків . Основними симптомами захворювання, яке називається сечостатевий трихомоноз, є свербіж, біль, печіння, серозно-гнійні виділення (білки). Трихомонади цього виду передаються статевим шляхом. Вони не можуть переселитися у піхву з кишечника, так як сечостатева і кишкова трихомонади — різні види з різними вимогами до умов проживання. Діагноз ставлять при виявленні трихомонад в нативних і забарвлених за Романовським препаратах. Готують їх з виділень сечостатевих шляхів і осаду сечі (отриманої катетером) після її центрифугування. Також ми дізнались, яким чином досліджується сеча. Ознайомилися з основними видами біохімічних досліджень.