музыка 7 класс


УРОК№1 Образний зміст музики. 

                                               Характер людини в музичному образі.

Мета уроку: 

Що таке музичний образ? Як музика передає характер людини. 

Вступ. Образний зміст музики Музика – світ дивовижних уявлень, картин та образів. Вони подекуди тендітні й нерухомі, позбавлені предметної конкретності, адже ми сприймаємо їх на слух. Двері у світ музичних образів відкриті перед усіма, хто має багату уяву та чуйне серце. Характер людини в музичному образі Життя надихає митців на створення художніх образів. Здатність мислити образами є важливою рисою мислення митця, ознакою його таланту. Завдяки художнім образам мистецтво може глибоко хвилювати і вражати людину, справляти на неї величезний вплив. Без них немає мистецтва. Людина часто є головним образом мистецтва. Наприклад: у живописі – портрети. У літературі – описи головних персонажів. У музичному мистецтві – настрій, почуття та характер людини. Музичний образ – це узагальнене віддзеркалення в музиці явищ дійсності та духовного світу людини. Він розкривається через виклад музичної теми та її розвиток Пригадайте образи трьох подруг – Пустунки, Плакси та Злюки, створені Дмитром Кабалевським, або образ Кобзаря в Рапсодії № 2 для фортепіано Миколи Лисенка. Кожен музичний образ є яскравим зображенням характеру людини. Музичні образи у творчості М. Лисенка Музичні образи втілюють засобами різних жанрів — фортепіанної, хорової, симфонічної чи оперної музики. Саме в цих жанрах спробував себе Микола Лисенко. Усе своє життя композитор присвятив розвиткові та пропаганді української національної культури. Завдяки композиторській, виконавській і громадській діяльності Лисенка українська музика вийшла на широкий шлях розвитку і посіла почесне місце у світовій музичній культурі. Пригадайте, які образи створив Микола Лисенко у таких знайомих вам творах: Рапсодія № 2 для фортепіано, увертюра до опери „Тарас Бульба”. Рапсодія № 2 для фортепіано (образ Кобзаря) Увертюра до опери „Тарас Бульба” (образ козацтва) Великою часткою музики Миколи Лисенка є опери. Сьогодні прозвучать фрагменти з двох найвідоміших його опер. Ваше завдання: визначити та описати образи, втілені в музиці. Слухання. М. Лисенко. Опера «Тарас Бульба”. Арія Визначте та опишіть образ, утілений у музиціАналіз прослуханого твору Прозвучала арія Остапа з опери Миколи Лисенка „Тарас Бульба”. Яким ви уявили цей образ? Опишіть. Який за характером Остап? Відомості про прослуханий фрагмент Оперу «Тарас Бульба” Микола Лисенко написав за однойменною повістю Миколи Гоголя. Вона розповідає про боротьбу українського народу проти польських магнатів. У центрі опери – героїко-патріотичні образи. Яскравими є характеристики головних героїв опери – Тараса Бульби та двох його синів – Остапа й Андрія. Арія Остапа „Що ти вчинив?” звучить у трагічний момент, після загибелі його брата Андрія. Скорбота, відчай, жаль за втраченими честю та життям – основні почуття арії. Без відповіді залишаються питання Остапа: „Чому зо мною в Січі, брате, не положив ти голови? Чого життя безславно стратив? Чого як зрадник батька й брата тут залишив, посиротив?” Арія є втіленням трагічного та ліричного образів. Її музику можна охарактеризувати латинським словом кантилена. Кантилена – співуча мелодія; наспівність і мелодійність музичного твору, співацького голосу, виконання. Слухання. М. Лисенко. Опера «Наталка Полтавка”. Уривок Визначте та опишіть образ, утілений у музиціАналіз прослуханого твору Прозвучала арія Наталки з опери Миколи Лисенка «Наталка Полтавка”. Яким ви уявили цей образ? Опишіть. Опишіть характер Наталки. Відомості про прослуханий фрагмент Оперу «Наталка-Полтавка» Микола Лисенко написав за мотивами п’єси відомого українського письменника Івана Котляревського. Дія п’єси переносить нас в українське село. Донька бідної вдови, Наталка, відхиляє залицяння старого і багатого пана Возного, бо кохає і чекає друга дитинства Петра, який пішов до міста на заробітки і не подає про себе звістки. Їх кохання взаємне. Розчулена їх почуттями, мати Наталки дає згоду на шлюб, а пан Возний мусить змиритися з цим. Пісня Наталки є втіленням ліричного та жартівливого образів. Микола Лисенко є визнаним майстром створення правдивих глибоко народних образів. Прослухані фрагменти оперних творів і представлені в них образи ще раз переконали нас у тому, що музика може виражати характер людини. Відомості про В. Івасюка Якщо українська класична музика почалась із Миколи Лисенка, то українська естрадна музика – з Володимира Івасюка. Спільною для цих митців є глибока народнопісенна основа їх музики. Володимир Івасюк – це видатний український поет і композитор, який за своє коротке життя створив близько 100 пісень і 50 інструментальних творів, зокрема дві сюїти, писав музику для театру. Володимир Івасюк був професійним медиком і скрипалем, чудово грав на фортепіано, віолончелі, гітарі. Він майстерно виконував свої пісні; мав художній талант, був неординарним живописцем. Для його творів характерні високий професіоналізм, різноманітність образного змісту, яскравість художніх образів, щирість і глибокий патріотизм. Міцним підґрунтям творчості Володимира Івасюка є народна пісенність, а також глибоко вивчена й осмислена ним багата спадщина композиторів-класиків, зокрема Миколи Лисенка, Кирила Стеценка та Сергія Рахманінова. За спогадами його друзів, Володимир Івасюк не уявляв, як можна бути музикантом чи просто культурною людиною й не знати і не любити народну пісню. Він збирав народні пісні свого краю, збирався видати їх у збірці «З-над Черемоша й Прута”. У пам’яті народу надовго поселилися музичні образи його пісень: кохання, гори, червона рута, водограй. Відомості про балади. Читання тексту «Балади про мальви» Балада про мальви” написана Володимиром Івасюком на вірш Богдана Гури в 1975 році. Термін „балада” вживають для пісень розповідного характеру. Цей жанр утвердився ще в епоху Середньовіччя. Балади розповідали про різні історичні події, лицарські подвиги, історії з народного життя. Виконували їх у супроводі інструменту. Прочитайте текст „Балади про мальви” і з’ясуйте її життєвий зміст та образ твору. Заснули мальви коло хати, Їх місяць вийшов колихати. І тільки мати не засне, Мати не засне, –Жде вона мене. Приспів: О, мамо рідна, ти мене не жди, Мені в наш дім ніколи не прийти. З мойого серця мальва пророслаІ кров’ю зацвіла. Не плач, не плач, бо ти вже не одна, Багато мальв насіяла війна. Вони шепочуть для тебе восени: «Засни, засни, засни, засни…»У матерів є любі діти, А у моєї – тільки квіти. Самотні квіти під вікном, Квіти під вікномЗаснули вже давно. Приспів: Як сонце зійде – вийди на поріг, І люди схиляться тобі до ніг. Пройдися полем – мальви буйних лукТоркнуться твоїх рук. Життя – як пісня, що не віддзвенить. Я в мальві знов для тебе буду жить. Якщо ж я ласку не встигла принести –Прости, прости, прости, прости. Демонстрація пісні „Балада про мальви” „Балада про мальви” Сл. Б. Гури, муз. В. ІвасюкаРозучування пісні „Балада про мальви” Під час розучування мелодії пісні попрацюйте над фразуванням, диханням і дикцією. У приспіві зверніть увагу на ланцюгове дихання у кантиленних фразах, особливості ритму (тріолі) та паузи на перших долях тактів. Підсумки уроку Сьогодні ми дізналися, що основою будь-якого твору мистецтва є художній образ, в якому митець уміло поєднує власне світосприйняття, власну уяву з реальним життям. Музичні образи є емоційно-чуттєвим відображенням життєвих образів. Наприклад, оперна творчість Миколи Лисенка і пісенна творчість Володимира Івасюка є справжньою скарбницею музичних образів. 

УРОК №2

Пісня-балада 

Вступ. Пісня-балада Сьогодні ми розповімо велику історію про один музичний жанр. Він досить довго мандрує сторінками музичного та літературного мистецтва. Ще в епоху Середньовіччя з’явився пісенний жанр, в основі якого лежить розповідь. Він оповідав про різні історичні події, лицарські подвиги, історії з народного життя. Його твори виконували в супроводі інструменту. Нове життя цей жанр отримав у ХІХ столітті. І з тих пір живе як повноправний родич пісні та романсу; крім того, розповідає мовою різних інструментів – тобто став ще й інструментальним жанром. Ви здогадалися, про що йдеться? Демонстрація пісні „Балада про мальви” (виконання С. Ротару) „Балада про мальви” Сл. Б. Гури, муз. В.ІвасюкаРозучування пісні „Балада про мальви” Продовжмо розучування пісні „Балада про мальви”. У приспіві зверніть увагу на ланцюгове дихання в кантиленних фразах, особливості ритму (тріолі) та паузи на перших долях тактів. Караоке. Пісня „Балада про мальви” Сл. Б. Гури, муз. В. Івасюка Розповідь про романтизм. Й. Гете. «Лісовий цар» Пісні-балади й донині пишуть і виконують, однак розквіт цього жанру припав на епоху романтизму. Романтизм – це мистецький напрям, який дуже яскраво виявився в музиці ХІХ століття. Композиторів-класицистів цікавили високі суспільні ідеали, вони віддавали перевагу жанрам симфонії, сонати, опери, інструментальному концерту. Натомість композитори-романтики зосередили свою увагу на внутрішньому світі людини, любовній ліриці і надали перевагу жанру мініатюри – як вокальної, так і інструментальної. Серед улюблених жанрів романтиків є пісня та романс, а балада переживає друге народження. У ХІХ ст. вона стала спочатку літературно-поетичним жанром, а потім – музично-пісенним. Варто зазначити, що для створення балад композитори неодмінно зверталися до балад поетичних. Митці прагнули передати в музиці розвиток сюжету, нерідко використовували риси зображальності. Прикладом класичної балади є твір Франца Шуберта на вірші Йоганна Гете «Лісовий цар”. Прочитайте цей вірш у перекладі українською мовою. Спробуйте визначити кількість образів. Передайте кожен із них артистично виразним читанням літературного тексту балади. Й. Гете «Лісовий цар»(переклад Б.Грінченка) Хто їде в негоду тим лісом густим?То батько, спізнившись, і хлопець із ним. Обнявши малого, в руках він держить, Його пригортає, його він пестить. – Чом личко сховав ти, мій синку малий? – Ой тату! Чи бачиш? – Он цар лісовий: У довгій киреї, в короні… дивись! – То, синку, тумани навкруг простяглись. «Мій хлопчику любий, до мене сюдиНа луки зелені ти гратись іди; В моєї матусі є пишні квітки, Гаптовані злотом тобі сорочки».– Ой тату, він кличе на луки рясні, І квіти, і злото дає він мені. –Нема там нічого, мій синочку. Цить! То вітер між листям сухим шелестить. «До мене, мій хлопче, в дібровах густихДочок уродливих побачиш моїх, Вестимуть таночок і будуть співать, Співаючи, будуть тебе колихать».– Ой тату, мій тату, туди подивись: В танку королівни за руки взялись… – О ні, усе тихо у темряві там: То верби старії схилились гіллям. «Мене, хлопче, вабить урода твоя: Чи хочеш – не хочеш, візьму тебе я!» – Ой тату, вже близько!.. Він нас дожене! Він давить, він душить, він тягне мене!.. Наляканий батько не їде – летить… А хлопець нудьгує, а хлопець кричить. Добіг він додому і дивиться він: В руках уже мертвий лежить його син. Слухання. Ф. Шуберт. Балада «Лісовий цар” (німецькою мовою) Франц ШубертБалада „Лісовий цар” Аналіз прослуханого твору Скільки образів утілено в музиці балади? Якими засобами музичної виразності втілено кожен образ? Розповідь про баладу «Лісовий цар» Балада «Лісовий цар» — вокальний твір для чоловічого голосу в супроводі фортепіано. У партії голосу чітко розрізняємо три образи: спокійний образ батька, який не бачить нікого, переляканий, неспокійний образ хлопчика і ласкаво-підступний образ Лісового царя. Партія фортепіано передає образ шаленого галопу коня і завивання бурі. Таким чином, акомпанемент не лише слугує фоном для мелодії, а й сам створює живописну картину. Балада «Лісовий цар» стала першим прикладом романтизму в музиці, адже вона проникнута глибоким інтересом до народного мистецтва і світу людської душі. Саме з народних казок і переказів виник сюжет (розповідь про нічного мандрівника) і форма віршів (балада-оповідання). Розповідь про Ф. Шуберта У 1815 році в передмісті Відня сімнадцятилітній помічник шкільного вчителя музики Франц Шуберт написав пісню „Лісовий цар” і відкрив нову сторінку не лише в історії пісні, а й в історії музичного мистецтва. Згадуючи творчий шлях Франца Шуберта, перш за все говорять про пісні – їх у композитора більше 600! Він писав симфонії, камерну музику, хори та опери, однак саме пісня, пісенність лежать в основі всієї його творчості, а теми інструментальних творів Шуберта можна назвати піснями без слів. Російський музикознавець Борис Асаф’єв зазначав: «Шуберта вирізняє рідкісна здатність: бути ліриком, не замикаючись у своєму особистому світі, а відчувати й передавати радості та скорботи життя, як їх відчувають і хотіли би передати більшість людей…”.Підсумки уроку Жанр балади є популярним і досі, адже в різні епохи, в різних стилях композитори зверталися до нього. Наприклад, у романтичній баладі «Лісовий цар” Франца Шуберта представлені образи батька, сина та лісового царя на фоні стрімкого бігу коня; в сучасній «Баладі про мальви” Володимира Івасюка – образ матері. Способи вираження життєвого змісту в музичних образах різноманітні. Домашнє завдання: придумайте власний сюжет літературної чи музичної балади. 

УРОК №3

Образи музичних оповідань 

Вступ. Образи музичних оповідань Епоха музичного романтизму звернулась не лише до літературних балад, а й запозичила з літератури такий жанр, як новелета. Новелета в перекладі означає «невелике оповідання». Німецький композитор Роберт Шуман, запозичивши з художньої літератури жанр новелети, створив під цією назвою фортепіанну п’єсу лірико-розповідного характеру (оповідання для фортепіано). Сьогодні ми познайомимось із сучасними новелетами і визначимо їх образи. Новелета – лірико-розповідна (рідше драматична або жанрова) інструментальна п’єса Відомості про Б. Фільц Творчість нашої сучасниці Богдани Фільц є багатообразною та яскравою. Саме в цієї української композиторки можна знайти безліч музичних оповідань. Одні захоплено змальовують красу Карпат, барвистий побут їх жителів, інші розповідають про знаменну подію, пропущену крізь емоційну призму, або діляться зі слухачем певним станом чи настроєм. За жанрами музичні оповідання Богдани Фільц найрізноманітніші – симфонічні, інструментальні, вокальні та хорові. Улюбленим жанром композиторки є фортепіанні мініатюри, об’єднані в цикли: „Музичні присвяти”, „Шість візерунків”, „Калейдоскоп настроїв”, „Закарпатські новелети”, „Київський триптих”. «Закарпатські новелети” – це фортепіанний цикл із десяти п’єс. Назва досить промовиста: мальовнича природа та оригінальний побут Закарпаття надихнули композиторку на створення музичних оповідань. Щоб передати музикою природу та побут Закарпаття, Богдана Фільц звернулася до фольклорних джерел – використала мелодії закарпатських народних пісень, а також створила власні мелодії в народному стилі. Слухання. Б. Фільц. Закарпатська новелета № 5 Аналіз прослуханого твору Легка весела мелодія на фоні стрімкого акомпанементу створює жартівливий образ. У середній частині, як тільки з’являються акордова фактура й різкі звучання гармонії, образ змінюється; в уяві постають фантастичні образи. Радісно-скерцозний настрій повертається у третій частині. Саме мелодія першої та третьої частин є запозиченою, але творчо переосмисленою. Слухання. Б. Фільц. Закарпатська новелета № 7 Аналіз прослуханого твору Ця новелета має зовсім інший характер, але теж написана у тричастинній репризній формі. Мелодія основної частини – вишукано-наспівна. Вона викладена одноголосно на фоні розкладених акордів. Фразування мелодії імітує народний спів; здається, що між фразами співак бере дихання. І він розповідає ліричну історію з хвилюючими подіями в середній частині. „Закарпатські новелети” – це романтично окрилені оповідання, що оригінально передають національний колорит. На прикладі «Закарпатських новелет» ми побачили, як у творчості Богдани Фільц поєдналися любов до українського фольклору та романтична окриленість, мелодичність і витонченість. Демонстрація пісні «На полонині, на верхівці” «На полонині, на верхівці” Сл. В. Ладижця, муз. Б. Фільц Розучування пісні «На полонині, на верхівці” Зверніть увагу на інтонування цілих тривалостей, ланцюгове дихання, прийом marcato, дотримання залігованих тривалостей та виразне виконання підголосків. Домагайтесь інтонаційно й динамічно виразного звучання, готуючись до виконання пісні в темпі алегро. Виконвння. Пісня „Балада про мальви” Сл. Б. Гури,муз. В. Івасюка Підсумки уроку Сьогодні на уроці ми дізналися про музичний жанр новелети, а також познайомилися з творчістю композиторки Богдани Фільц та її „Закарпатськими новелетами”, що втілюють образи української природи й почуття любові до неї. Домашнє завдання: спробуйте створити власний твір на ліричну тему у будь-якому жанрі улюбленого виду мистецтва.

Урок 4

Голос води 

Вступ. Голос води Така сильна, що рукою не втримати; така швидка, що конем не обігнати. Слова-підказки: стрімка, рухлива, шалена, грайлива, швидкоплинна, могутня, сильна. У води є свій „голос”. Ми говоримо: річка шумить, море рокоче, водоспад гуде, краплі дзвенять. Скільки музичний висловів, присвячених воді, знаходимо у власній мові! А скільки поетів і композиторів передали благозвучність водної стихії мовою мистецтва. Слухайте уважно! Слухання. Вірш П. Шеллі «Острівець». Романс С. Рахманінова «Острівець” Знайдіть у тексті слова, які підкреслюють особливість поетичного пейзажуПерсі Шеллі. «Острівець» Из моря смотрит островок, Его зеленые уклоныУкрасил трав густых венок, Фиалки, анемоны. Над ним сплетаются листы, Вокруг него чуть плещут волны. Деревья грустны, как мечты, Как статуи, безмолвны. Здесь еле дышит ветерок. Сюда гроза не долетает, И безмятежный островокВсе дремлет, засыпает. Який образ створив поет? Порівняйте поетичний та музичний образи. Сергій Рахманінов Романс „Острівець” Аналіз прослуханого твору Романс Сергія Рахманінова на вірш Персі Шеллі «Острівець» немов написаний прозорими, акварельними фарбами, музика створює спокійний, споглядальний настрій. Невелика за діапазоном, проста за інтонаційним висловлюванням, мелодія вирізняється ніжністю та ліричністю. Прозора фактура акомпанементу створює звукове враження переливання хвиль, крапель води. Про музичні твори з подібними музичними образами – образами умиротвореної природи кажуть, що вони пасторальні. Музика пасторальних творів спокійна, мелодія плавна, в супроводі – витриманий звук. Це музичний пейзаж лірико-споглядального характеру. Пастораль, пасторальний твір – це музичний твір (опера, балет, вокальна чи інструментальна п’єса), головним образом якого є картини сільського життя, природи Слухання. Вірш Ф. Тютчева «Весняні води». Романс С. Рахманінова «Весняні води” Федір Тютчев «Весняні води» (переклад з російської Максима Рильського) Лежать у полі ще сніги, А води весняні шумлять. І сонні будять береги, Біжать, і грають, і дзвенять. Вони дзвенять на всі кінці: «Іде весна, іде весна! Весни ми юної гінці, Вперед послала нас вона».Іде весна, іде весна! За нею ллється срібний спів, То лине вслід юрба гучнаТравневих днів, веселих днів! Знайдіть у тексті слова, що символізують рух і звуки води. Який образ створив поет? Порівняйте поетичний та музичний образиПоміркуйте, чи відчуваються сила та енергія весняної води в музиціСергій РахманіновРоманс «Весняні води” Аналіз прослуханого твору Романс Сергія Рахманінова на слова Федіра Тютчева «Весняні води» не лише весняний пейзаж — це ціла поема піднесених почуттів. Скільки радісної енергії у цьому творі, у живописній картині весни! Це все завдяки музичній мові. У мелодії переважають висхідні фрази, рішучі стрибки, закличні звороти. В акомпанементі фортепіано переважають стрімкі пасажі, що експресивно злітають догори; подекуди вони переходять у радісні дзвони. Партія фортепіано зображає голос бурхливого весняного потоку. Відомості про С. Рахманінова „Левітан російської музики” – так називали Сергія Рахманінова, оскільки велике місце в його творчості займають образи природи. Сьогодні прозвучали вокальні образи – романси.Усього композитор написав приблизно 80 романсів. Вони є скарбницею настроїв та почуттів, в якій кожен діамант має відточену форму і глибокий зміст. Серед романсів Рахманінова є й такі, що написані на тексти Тараса Шевченка в російському перекладі. Читання. Т. Шевченко. «Реве та стогне Дніпр широкий” Реве та стогне Дніпр широкий, Сердитий вітер завива, Додолу верби гне високі, Горами хвилю підійма. І блідий місяць на ту пору З-за хмари де-де виглядав, Неначе човен в синім морі, То виринав, то потопав. Ще треті півні не співали, Ніхто ніде не гомонів, Сичі в гаю перекликались, Та ясен раз у раз скрипівПригадайте вірш Тараса Шевченка „Реве та стогне Дніпр широкий”. Знайдіть слова, що характеризують образ Дніпра. Вірш Т. Шевченка „Реве та стогне Дніпр широкий”, покладений на музику українським композитором і педагогом Данилом Крижанівським, неодмінно виконують на урочистостях, присвячених Великому Кобзареві. Співають її стоячи, немов гімн. Послухайте цю пісню і поміркуйте, якими засобами музика допомагає глибше розкрити поетичний образ. Чому ця пісня звучить сьогодні як гімн? Демонстрація пісні «Реве та стогне Дніпр широкий” «Реве та стогне Дніпр широкий” Сл. Т. Шевченка, муз. Д. Крижанівського Аналіз прослуханого твору Образ розбурханого Дніпра поглиблюють засоби музичної виразності: одноголосна мелодія складається з фраз, кожна з яких стрімко рухається. Образній інтерпретації допомагає динаміка: постійне підсилення звуку, перехід від тихого до голосного звучання. У такому пейзажі шанувальники творчості Тараса Шевченка відчули образ самого Кобзаря – волелюбного, нескореного, героїчного. Саме тому цю пісню вважають гімном творчості видатного українського поета. Робота над піснею «На полонині, на верхівці” А зараз ми продовжимо розучувати пісню «На полонині, на верхівці”. Будьте уважні. Пам’ятайте: найголовніше в музичному образі пісні – зображення засобами музики картини прекрасної української природи та вираження почуття любові до неї. Виконвння. Пісня «На полонині, на верхівці” «На полонині, на верхівці” Сл. В. Ладижця, муз. Б. Фільц Підсумки уроку Живописні пейзажі допомогли нам узагальнити поетичні та музичні образи. Слід зазначити, що музика завдяки виражальним засобам глибше та виразніше передала голос води – він то пасторально шепотів хвильками навколо острівка, то заклично й переможно сповіщав про прихід весни, то піднімав високі та величні хвилі Дніпра. Вокальний жанр творів допоміг поетичному слову залунати більш повнозвучно. 

Урок 5

Героїчні та патріотичні образи 

Вступ. Героїчні та патріотичні образи Багато справді видатних особистостей є патріотами своєї країни, І це знаходить відображення в музиці. Пригадаймо пісню «На полонині, на верхівці”. Вона є втіленням патріотичних почуттів сучасної української композиторки Богдани Фільц, адже картини української природи змальовані в пісні з величезною любов’ю. Відомості про увертюру Л. ван Бетховена „Егмонт” В історії кожного народу є героїчні постаті. Імена їх різні, однак у змалюванні образів ми бачимо спільні риси. Це зазвичай люди хоробрі, волелюбні та рішучі. Таким був і граф Егмонт, який очолив героїчну боротьбу фламандського народу проти іспанських завойовників у XVI столітті. Повстання жорстоко придушили, а Егмонта схопили і засудили до страти. Його юна кохана, прекрасна Клерхен, теж заплатила життям за своє кохання та боротьбу. Нащадки не забули цю історію: Йоганн Гете написав трагедію «Егмонт». Її сюжет захопив німецького композитора Людвіга ван Бетховена. Він склав музику до спектаклю: окремі музичні номери, об’єднані спільними ідеєю та характером. Увертюра до трагедії живе сьогодні власним життям – її виконують як самостійний музичний твір. Увертюра починається з повільного вступу, де композитор виразно та яскраво втілив образи іспанських завойовників та поневоленого ними народу. Контрастні за характером, вони сприймаються як образ зіткнення. В основній частині слухачів захоплює бурхлива та стрімка стихія образу боротьби. А в кульмінаційному моменті чути короткий «вигук” струнних, за яким звучать чотири траурні акорди оркестру. Так композитор зобразив загибель Егмонта. Але смерть головного героя не означає поразки в боротьбі. Заключна частина своїм яскравим та світлим характером сповіщає про перемогу нідерландського народу. Послухайте, як в увертюрі до трагедії Йоганна Вольфганга Гете «Егмонт» Людвіг ван Бетховен передав образи зіткнення, боротьби та перемоги. Слухання. Л. ван Бетховен. „Егмонт” Відомості про Л. ван Бетховена Людвіг ван Бетховен — великий німецький композитор, органіст, класик світового музичного мистецтва. Він народився в Бонні, в сім’ї придворного музиканта. Його батько прагнув зробити із сина вундеркінда, однак був надмірно вимогливим учителем: він змушував Людвіга годинами грати одні і ті ж вправи. Із восьми років Бетховен виступав на концертах, граючи на різних музичних інструментах, писав музику та імпровізував, а із дванадцяти — вже працював у придворній капелі органістом. У 1792 році Людвіг переїхав до Відня, де здобув велику популярність як блискучий виконавець та імпровізатор, а згодом — як композитор. У 28-річному віці Людвіг ван Бетховен почав втрачати слух, і це дуже ускладнило його життя; але він розумів, що обов’язок перед людьми, перед суспільством — вищий і важливіший від його особистих страждань. Саме в цей час Бетховен написав найвизначніші свої твори, зокрема, майже всі симфонії, оперу, сонати. До композитора прийшло світове визнання, він користувався повагою, мав величезний успіх, але постійної роботи, яка би приносила йому матеріальний достаток, він не знаходить. Матеріальні труднощі ставали все відчутнішими, але ні бідність, ні хвороба не змогли зламати волю і мужність цієї великої людини. Музика Бетховена, як і сам Бетховен, є героїчною. Вони народились у героїчний час – над Європою кінця ХVІІІ століття здійнялося полум’я Великої французької революції, яка проголосила високі ідеали людства: свободу, рівність, братерство всіх людей. Бетховен у прикордонній з Францією Німеччині не раз чув революційні пісні, вірші, лозунги. Його цілком захопили ідеї революції. І ось одна за одною Бетховен створює „Героїчну” симфонію, фортепіанну „Апасіонату”, оперу „Фіделіо, героїчні увертюри „Коріолан” та „Егмонт”. Українська патріотична музика. Т. Петриненко. „Україна” Україна також має славних героїв і патріотичні пісні! Народні пісні, пов’язані з історичним минулим нашої держави, сповнені великою любов’ю до рідної землі, мужністю і завзяттям, готовністю до праці та самопожертви. Пісенним взірцем патріотичного образу є пісня Тараса Петриненка „Україна”. Прослухайте її і поміркуйте, які почуття передав автор. Демонстрація пісні „Україна” „Україна” Сл. і муз. Т. ПетриненкаРозучування пісні „Україна” Підсумки уроку У душі кожної людини є місце для любові до рідної землі та рішучості боротися за справедливість, є місце героїчним образам музики Людвіга ван Бетховена і патріотичним образам творів Тараса Петриненка. 

Урок №6

Образ танцю

Вступ Іспанія вражає своєю музикою. Недарма багато композиторів прагнули відтворити її музичний (танцювальний) образ у власних творах. Німецький композитор Йоганн Бах писав сарабанди, російський Михайло Глінка склав арагонську хоту. Французький композитор Моріс Равель значну частину своєї творчості присвятив іспанським танцям. Відомості про симфонічну п’єсу М. Равеля «Болеро» Найпопулярнішою п’єсою симфонічної музики XX століття є „Болеро” французького композитора Моріса Равеля. Російська балерина Iда Рубiнштейн замовила «Болеро» для свого хореографічного номера. Емоційний вплив цього танцю величезний, він заворожує слухача неспинно наростаючою силою «машиноподібного» руху, напруженою динамікою; закликає до грандіозного масового ходу, в якому беруть участь тисячі людей. Російський поет Микола Заболоцький передав своє сприймання образу танцю у вірші „Болеро”: Но жив народ, и песнь его жива. Танцуй, Равель, свой исполинский танец. Танцуй, Равель! Не унывай, испанец! Вращай, История, литые жернова. Будь мельничихой в грозный час прибоя! О, Болеро, священный танец боя! Слухання. М. Равель. «Болеро» Аналіз прослуханого твору Які елементи музичної мови симфонічної п’єси «Болеро» є незмінними? На яких елементах музичної мови побудований розвиток образу? Розповідь про симфонічну п’єсу «Болеро» У симфонічній п’єсі „Болеро” поєдналися простота і геніальність, недарма Сергій Прокоф’єв назвав цей танець „чудом композиторської майстерності”.Мелодія твору і ритмічний рисунок у партії барабану є незмінними. Для цього обрана класична форма – варіації (їх вісімнадцять). Новизни образу танцю при такій кількості повторів надає динаміка, оркестровка та фактура. Динаміка полягає у змінах від піанісимо до фортисимо, зміни в оркестровці такі: від звучання двох інструментів до туті всього оркестру; фактура змінюється від двоголосної до багатозвуччя всіх інструментів. Туті – це виконання музики всім складом оркестру, хору. Відомості про М. Равеля Творчість французького композитора Моріса Равеля припадає на межу ХІХ-ХХ століть. У період нових модерністських напрямків його мистецтво відзначалось оптимістичністю та класичною ясністю. Моріс Равель казав: «Нiколи не перестаю вчитись у Моцарта!». Їх часто порівнюють, адже обидва композитори створили музичний свiт мрiй, нiжностi, витонченостi та краси. Равель вніс у музичне мистецтво багато нового, оригінального. Його музика відрізняється динамічністю, ритмічною напруженістю та гостротою. Равель писав твори різних жанрів – опери, балети, симфонічні та інструментальні твори, фортепіанну музику, пісні. Велике місце серед них займав танець. Композитор звертався до різноманітних танцювальних жанрів: менуету, хабанери, вальсу пізніше – до фокстроту та блюзуРобота над піснею „Україна” Пісня „Україна” „Україна” Сл. і муз. Т. ПетриненкаПідсумки уроку У творчості французького композитора Моріса Равеля чудово представлені образи танців. Емоційний вплив геніальної симфонічної п’єси „Болеро” настільки величезний, що гіпнотизує слухачів.

Урок №7

Виражальність та зображальність образів

Вступ. Образ танцю У музичних образах творчості французького композитора Каміля Сен-Санса досить цікаво, навіть дотепно поєдналися зображальність і виражальність. Відомості про К. Сен-Санса Каміль Сен-Санс був не тільки композитором, а й піаністом, органістом і письменником (він писав вірші та комедії). З раннього віку Сен-Санс чуйно прислухався до звуків природи: дзюрчання струмочка, шелестіння листя, тихого подиху вітру. Усі ці звуки втілилися згодом у його музичних творах. Батьки хлопчика – паризькі музиканти – приділяли багато уваги музичним заняттям сина, і він робив великі успіхи. Каміль почав складати музику з п’ятирічного віку, а його перший концерт відбувся, коли юному піаністові ледве виповнилося десять років. Сен-Санс багато подорожував і з величезною цікавістю ставився до музики народів інших країн. Його твори вирізняються яскравістю, близькістю до народно-побутової музики. Відомості про сюїту К. Сен-Санса „Карнавал тварин” Сюїта – це цикл різнохарактерних інструментальних п’єс, об’єднаних спільним художнім задумом. Найоригінальнішим твором Сен-Санса є сюїта «Карнавал тварин», що має підзаголовок: «Зоологічна фантазія» для двох фортепіано, струнного квартету, флейти, кларнета і ксилофона. У цьому творі втілилися спогади дитинства композитора. «Карнавал тварин» – це сюїта з 13 номерів, кожний з яких має заголовок і фінал, зображає певну тварину, передає її характер і настрій. Музика сюїти „Карнавал тварин” настільки зображальна, що слухачі безпомилково розпізнають левів, півнів, черепаху, слона, кенгуру, віслюка та інших. Послухайте один із номерів сюїти і визначте, кого саме зобразила музика. Слухання. К. Сен-Санс. Сюїта „Карнавал тварин”. Уривок Аналіз прослуханого твору Хто цей граціозний і величний персонаж сюїти? Назвіть його Музика зобразила неквапливий, плавний, граціозний і величний рух. Водночас ми почули в музиці голос води – висхідні та низхідні пасажі віолончелі. Які почуття виразила музика? Музика виразила світлі, замріяні, ліричні почуття. Отже, п’єсу Каміля Сен-Санса „Лебідь” із сюїти „Карнавал тварин” можна вважати втіленням ліричного образу. Перегляд хореографічного образу на музику К. Сен-Санса Хореографічний образ лебедя, створений російською балериною Майєю Плісецькою, відомий на увесь світ. Демонстрація пісні „Хай живе надія” У пісні „Хай живе надія” панує світлий, ліричний образ. „Хай живе надія”Сл. І. Білик, К. Гнатенка, муз. І. БіликРозучування пісні „Хай живе надія” Пісня „Україна” „Україна” Сл. і муз. Т. ПетриненкаПідсумки уроку Музика буває настільки зображальною, що ми не лише чуємо, а наче бачимо образ! Наприклад, образ лебедя – ліричний образ, утілений у різних видах мистецтва: у музиці – п’єса з сюїти, у хореографії – танець, у літературі – давньогрецький міф про лебедів, які на честь народження бога Аполлона сім разів облетіли острів, де він народився. Домашнє завдання. Підберіть твори скульптури, живопису, в яких утілений образ лебедя.

Урок №8

Образи народного життя

Вступ Хто б не зображав лебедя (композитор, хореограф, художник чи скульптор), цей образ є втіленням ніжності, ліричності та вірності. Наприклад, картина Костянтина Васильєва «Гуси-лебеді» та скульптура «Леда та лебідь» за мотивами давньогрецького міфу. Розучування пісні „Хай живе надія” „Хай живе надія” Сл. І. Білик, К. Гнатенка, муз. І. БіликПісня „Хай живе надія” Образи народного життя Будь-який твір народної музики є образом життя народу. Саме як його віддзеркалення виникають народна музика, народна пісня. Образи народного життя, втілені композиторами у професійній музиці, стають ще яскравішими. Рапсодією за часів Стародавньої Греції називали епічну пісню. Цей термін походить від грецької «рапсод», що означає народний мандрівний співак. У ХІХ столітті рапсодія стала жанром музики. Рапсодія — вокальний чи інструментальний твір вільної побудови, що складається з кількох різнохарактерних, контрастних епізодів, основаних на народних темах Сьогодні ми познайомимося з народними образами Угорщини, а саме – з рапсодіями Ференца Ліста. На скількох епізодах-образах побудована Угорська рапсодія № 2 Ф. Ліста?Слухання. Ф. Ліст. Угорська рапсодія № 2 Аналіз прослуханого твору Угорська рапсодія № 2 Ференца Ліста побудована у вільній двочастинній формі і має кілька епізодів-образів, відповідно до кількості використаних народних тем – пісенних і танцювальних. Перший епізод – повільний вступ-роздум в епічному стилі з декламаційно-речитативною мелодикою – вводить слухачів у світ яскравих, різнобарвних картин народного життя і змальовує образ народного співця. Другий образ – пісенний, хоча супровід надає йому рис танцювальності. Третій – легкий танець, який розсипається віртуозними пасажами, що імітують гру на народних струнних інструментах. Музика знову повертається до образів вступу та пісні. Таким чином закінчується перша частина рапсодії. Друга частина рапсодії і четвертий образ – картина народного свята. Побудована вона на танцювальній темі. Танець поступово прискорюється; досягнувши неабиякої стрімкості і сили, він сповільнюється – і ось ми бачимо лише пару танцюючих, яка поволі зупиняється. Але свято, змальоване танцювальною темою, ще не закінчилося: знову збігається весела юрба і починається запальний танок. Дев’ятнадцять Угорських рапсодій Ференца Ліста – різнобарвна панорама образів і сцен народного життя. У них можна ніби побачити народні свята з запальними танцями чи почути народного співця, який неквапливо розповідає бувальщину. Рапсодії Ліста – віртуозні інтерпретації та обробки народної музики угорців і ромів для фортепіано. Зараз вони обов’язково входять до програми концертів піаністів. Варто зазначити, що за часів Ліста винести на велику концертну сцену мелодії та ритми народних пісень і танців було революційним кроком. Розповідь про Ф. Ліста Ференц Ліст – славетний композитор ХІХ століття, засновник угорської національної класичної музики. Його життя було напрочуд насиченим. Він залишив батьківщину в 10 років, щоб отримати музичну освіту: навчався у Відні, пізніше – в Парижі. Ліст дуже рано і блискуче почав концертну діяльність; володів надзвичайно широким для музиканта свого часу художнім кругозором. Він був феноменальним піаністом-віртуозом і показав усім, що можливості фортепіано безмежні, що воно може бути таким повнозвучним, як оркестр, і співати так задушевно, як людський голос. Найбільша заслуга Ференца Ліста в тому, що він відкрив світові музику Угорщини. Крім музики його глибоко хвилювали поезія, живопис, скульптура. Свої враження від шедеврів італійського мистецтва Ліст втілив у збірнику фортепіанних п’єс „Альбом мандрівника” (інша назва „Роки мандрівок”). У ньому можна знайти враження і від картини Рафаеля „Заручення”, і від скульптури Мікеланджело „Мислитель” (інша назва – «Лоренцо Медічі»).Намагання оновити музику шляхом її злиття з поезією привели Ліста до створення нового музичного жанру – симфонічної поеми. Композитор написав тринадцять симфонічних поем, натхненних образами поезії, літератури та живопису. Серед них є й симфонічна поема „Мазепа”, створена на основі поеми Віктора Гюго. Ф. Ліст і Україна Ференц Ліст бував в Україні. Під час подорожі 1847 року він дав концерти в багатьох українських містах: Києві, Чернівцях, Єлисаветграді, Житомирі, Немировi, Бердичевi, Кременчуцi, Львовi, Одесi, Миколаєвi. Пiд час гастролей у Києвi в лютому 1847 року Ференц Лiст познайомився з Каролiною Вiтгенштейн. Саме цiй жінці, близька дружба з якою тривала протягом усього його життя, композитор присвятив усi свої симфонiчнi поеми. Каролiна Вiтгенштейн мала маєток на Подiллi у Вороновицях, у якому гостював Ференц Лiст. Саме тут на теми українських народних пiсень «Ой не ходи, Грицю» та «Вiють вiтри, вiють буйнi» вiн написав п’єси для фортепiано «Українська балада» i «Думка». Вони увiйшли до циклу «Колоски Вороновиць».Підсумки уроку Сьогодні ми на прикладі творчості відомого угорського композитора Ференца Ліста дізналися, наскільки вдало можна використати образи народного життя в музичній творчості. 



УРОК №9

Образи-символи

Вступ. Відомості про гімн Гімн є національним символом держави, так само, як державний герб і прапор. Державний гімн – це урочиста пісня, прийнята як офіційний національний символ держави, що символізує і пропагує національні ідеї та ментальність країни, якій належить. Історія створення пісні „Ще не вмерла Україна”. Відомості про авторів Кожна українська пісня має свою історію. Доля багатьох із них схожа на долю нашого народу. Патріотичні українські пісні суворо забороняли, однак знищити їх не змогли. Багато патріотичних пісень продовжували існувати нелегально, вселяючи в серця віру в краще майбутнє. Це стосується і пісні «Ще не вмерла Україна».Автор тексту пісні – Павло Платонович Чубинський, випускник юридичного факультету Петербурзького університету, вчений-етнограф. У 1862 році він склав вірш «Ще не вмерла Україна», який одразу впав в око царським властям. Через рік Чубинський потрапив до заслання за свою незмірну любов до України, а заборонений вірш довгий час потайки читали і співали на різні мелодії. Музику до цього вірша створив Михайло Михайлович Вербицький – український композитор і диригент, автор симфоній, солоспівів, хорових пісень. Саме його варіант мелодії закарбувався в пам’яті слухачів. У 1990 р. пісня «Ще не вмерла Україна» вперше офіційно прозвучала в Києві у виконанні чоловічого хору з Польщі «Журавлі». У 2003 р. Верховна Рада України затвердила перший куплет і приспів цієї пісні як державний гімн України, однак першу строфу змінили на «Ще не вмерла України і слава, і воля».Демонстрація пісні „Ще не вмерла Україна” (хор) „Ще не вмерла Україна” Сл. П. Чубинського, муз. М. Вербицького Розучування пісні „Ще не вмерла Україна” Під час розучування мелодії зверніть увагу на осмислене фразування на ланцюговому диханні та на точне виконання розспівів. Духовний гімн „Молитва за Україну” Пісня «Молитва за Україну» є символом духовно-патріотичних почуттів. Цей твір також пройшов довгий історичний шлях. Вірш Олександра Кониського, написаний у 90-х роках ХІХ століття, був призначений для дітей, для українських шкіл Галичини, Буковини та Закарпаття. Водночас, покладений на музику Миколою Лисенком, лунав на релігійних святах у церквах Галичини, хоча й не належав до канонізованих релігійних текстів. Спочатку пісня називалась «Боже Великий, Єдиний” і мала примітку композитора «Дитячий гімн”, а згодом отримала назву «Молитва за Україну”. У передмові до видання твору автори написали: «вкласти… хотіли передусім в «неложнії уста” дітей, від яких Всевишній найскоріше міг почути це благання”. Уважно прослухайте пісню Миколи Лисенка та Олександра Кониського „Молитва за Україну”. Поміркуйте, чому «Молитва за Україну» є образом-символом духовності українського народу Слухання. М. Лисенко. „Молитва за Україну” (хор) „Молитва за Україну” Сл. О. Кониського, муз. М. ЛисенкаВідомості про М. Лисенка „Молитва за Україну” є одним із шести творів духовної музики Миколи Лисенка. У ній поєднані ніжно-ліричне та піднесено-величне звучання; розвиток образу простежується від молитовно-ліричного до енергійно-рішучого. За спогадами сучасників класик української музики Микола Лисенко був одним зі справжніх пропагандистів українства. Куди не дісталася наука, письменство – сміливо йшло національне мистецтво, рідна пісня, почуття – і перед ними розкривалися двері й душі. Значення Миколи Лисенка в українській музиці можна порівняти зі значенням Тараса Шевченка в українській літературі. Підсумки уроку Сьогодні ми розучили державний гімн України – пісню „Ще не вмерла Україна”, а також прослухали духовний гімн „Молитва за Україну”. З допомогою цих творів ми зіставили два образи-символи – героїчний і духовний. Домашнє завдання: назвіть інші твори, які за своїм духовним і патріотичним значенням можуть стати музичними символами українського народу.

Урок №10

Образи війни

Вступ. Образи війни Дитинство наших прадідів і прабабусь було захмарене війною, і на жаль, не однією. Про ті далекі часи нам розповість музика. однак у воєнні роки люди жили не лише стражданням, злобою чи ненавистю, а й радістю, мріями та коханням. Сьогодні ми поговоримо про композитора, музика якого під час Другої світової війни пролунала на увесь світ. Відомості про Д. Шостаковича Дмитро Дмитрович Шостакович (1906 — 1975) – видатний російський композитор ХХ століття. Його музика – дзеркало часу, в якому поєднані трагедійність, скорбота, образи зла, ненависті та світлого людського розуму, а також чарівність сонячної природи. Шостакович почав займатися музикою з дев’ятирічного віку, а вже в 14 років поступив до консерваторії на дві спеціальності – піаніста й композитора. Він мав чудові здібності: слух, пам’ять, здатність складати музику без інструмента, імпровізувати, читати з листа. Але не це головне; подібні здібності можуть бути в багатьох музикантів. Найголовніше – глибина й оригінальність музичного мислення. Шостаковичу довелося багато пережити: смерть дружини, загибель багатьох друзів у 30-40-х роках, несправедливу критику, публічні звинувачення у формалізмі. Він належав до тих людей, які не можуть жити спокійно, поки у світі панують жорстокість, насильство та несправедливість. Доля країни, його власна доля спонукали Шостаковича до створення творів приголомшливої сили. Жанровий діапазон творчості композитора дуже широкий: симфонії, інструментальні ансамблі, великі вокальні форми (ораторія, кантата, хоровий цикл); пісенні та музично-сценічні твори (опери, балети, оперета); музика до кінофільмів і театральних вистав, інструментальні концерти й невеликі п’єси. Основою творчості Шостаковича є інструментальна музика, і насамперед – симфонія: з масштабним змістом, узагальненим мисленням, гострими конфліктами (соціальними чи психологічними); динамічна, з логічним розвитком музичної думки. Композитор написав 15 симфоній, першу з них – ще в 19-літньому віці. Історія написання Симфонії № 7 («Ленінградської») 1941-й рік. Страшна та нищівна війна наближається до Ленінграда. Бомби та снаряди спотворюють прекрасне місто. Усесвітньо відомий композитор, професор Ленінградської консерваторії Дмитро Шостакович живе в обложеному Ленінграді, бере участь у захисті рідного міста. У нього народжується грандіозний задум нового твору, що відобразив би думки і почуття мільйонів людей. З незвичайним натхненням композитор почав складати Сьому («Ленінградську») симфонію. Ні голод, ні осінній холод, ні артобстріли й бомбування не змогли завадити натхненній праці. Історія світового мистецтва не знала подібного випадку, коли величний, монументальний твір так швидко народився під впливом подій, що відбувалися навколо. Достатньо було декількох місяців, щоб почуття та думки не лише художника, а й мільйонів його співгромадян втілилися в досконалі форми та високохудожні образи. Трагедія війни, героїзм людей, воля до перемоги – образи, що заполонили думки Шостаковича. Спочатку він планував дати кожній із чотирьох частин програмні заголовки: „Війна”, „Спогади”, „Рідні простори” та „Перемога”. Коли композитор завершив роботу над симфонією, він відмовився від такого задуму, адже зміст музики зрозумілий і без назв. Слухання. Д. Шостакович. Симфонія № 7. І ч. Уривок Прослухайте епізод із першої частини Сьомої («Ленінградської») симфонії і спробуйте уявити образ, що змалювала музика. Аналіз прослуханого твору Музика Шостаковича справді має великий вплив. Епізод із першої частини Ленінградської симфонії змальовує фашистське військо, що насувається і знищує все живе. Недарма цей уривок називають «Епізодом нашестя». На фоні чіткого ритму барабана з’являється тема ворога, яка спочатку має ознаки „іграшковості”, але поступово немов насувається на нас, здається все більш нищівною. Починається дикий хаос руйнування… Для створення такого образу Шостакович мобілізував усі засоби композиторського арсеналу. Він використав маршову тему, яка повторюється 11 разів, нота в ноту, а також чітку ритмічну фігуру барабана, що повторюється 175 разів. Змінюється гармонія, склад викладу, оркестровка та динаміка (від ледь уловимого піанісимо до громового фортисимо). Шостакович писав: „Нашій боротьбі з фашизмом, нашій прийдешній перемозі над ворогом, моєму рідному місту Ленінграду я присвячую свою Сьому симфонію”. Уперше її почули в серпні 1942 року. Слухачі, що сиділи в залі і стояли біля репродукторів, розпрямили плечі, підняли голови. Вони відчули, як їх сповнює новими силами ця незвичайна симфонія, симфонія гніву і боротьби, музика непереможної мужності. Ленінградська симфонія прозвучала на увесь світ. Один американський журналіст вигукнув тоді: „Який диявол може перемогти народ, здатний створювати подібну музику!”. Демонстрація пісні «Степом, степом” Образи війни хвилювали не одне покоління композиторів. Багато таких образів ми можемо знайти в піснях. Розучимо одну з них, написану в повоєнні часи. „Степом, степом” Сл. М. Негоди, муз. А. Пашкевича Розучування пісні «Степом, степом” Підсумки уроку Музика має велику силу. Навіть у часи найбільших лих вона допомагає людині зберегти віру в добро та справедливість. А музика Шостаковича – це дзеркало епохи воєн, страждань і перемог. В «Епізоді нашестя» можна «побачити” образ зла, образ фашизму.

УРОК №11

Образи дитинства

Вступ На минулому уроці ми говорили про образи-символи. Деякі символи мають державне значення, наприклад, герб і прапор. Музичним символом країни є гімн. Сьогодні ми продовжимо розучувати пісню „Ще не вмерла Україна”, перший куплет і приспів якої стали Державним гімном України. Робота над піснею „Ще не вмерла Україна” Продовжуючи вокально-хорову роботу над піснею, домагайтесь осмисленого та виразного виконання. Приділіть увагу динамічному розвиткові, а саме: визначте динаміку кожного куплета і приспіву відповідно до змісту пісні. Пісня „Ще не вмерла Україна” „Ще не вмерла Україна” Сл. П. Чубинського, муз. М. ВербицькогоОбрази дитинства Сьогодні ми зустрінемося з образами дитинства. Допоможе нам російський композитор, твори якого звучать у всіх куточках земної кулі, у творчості якого так багато образів дитинства. Можливо тому, що душею і серцем він був відкритим і чистим, немов дитина. Тому його музика завжди дарує „сердечну теплоту, ніжність і привітність”. Ідеться про Петра Ілліча Чайковського. Розповідь про збірку П.Чайковського „Дитячий альбом” Петро Ілліч Чайковський – автор опер, балетів, симфоній, концертів для фортепіано, скрипки, творів для фортепіано та романсів. Пісні та збірку „Дитячий альбом” він адресував дітям. Найбільше Чайковський любив своїх племінників, а діти обожнювали його, адже кращого вигадника всіляких історій, пікніків, веселих вечорів із піснями та танцями вони не знали. Діти любили і добре розуміли музику, але найбільше нею захоплювався молодший племінник Чайковського Володимир. Коли Петро Ілліч навчав його грі на фортепіано, у нього виник задум написати „Дитячий альбом”. До 1878 року ця збірка налічувала уже 24 фортепіанні п’єси. Кожна п’єса альбому – невеличкий, неповторний і живий образ дитинства. У цій збірці композитор відтворив дитячий день з усіма його радощами, печалями і турботами. Перші три п’єси альбому („Ранкова молитва”, „Зимовий ранок” і „Мама”) пов’язані з пробудженням і ранковими враженнями. Наступні п’єси альбому (Гра в конячки” та „Марш дерев’яних солдатиків”) розповідають про світ дитячих ігор і розваг. А далі – ціла музична поема, пов’язана з іграми дівчаток – „Нова лялька”, „Хвороба ляльки”, „Похорон ляльки”. Однак дитячий смуток скороминучий, адже так багато вражень, які витісняють сумні спогади. Музика переносить нас в інший світ: діти вийшли на вулицю – і перед ними постала картина навколишньої дійсності. І „Російська пісня”, і „Селянин на гармошці грає”, і „Камаринська” – це живі сцени з життя російського села. Далі – оповідання про далекі, чужі країни: „Італійська пісенька”, „Неаполітанська пісенька”, „Німецька пісенька”, „Старовинна французька пісенька”. Наближається вечір. Час лягати спати, час казок: п’єси „Нянина казка”, „Баба Яга”. Діти лягають у ліжечка і думають про щось приємне (п’єса „Солодка мрія”) або пригадують милий серцю куточок природи (п’єса „Пісня жайворонка”). Закінчується дитячий день, як і увесь альбом, п’єсою „В церкві”. Вона нагадує про давню традицію читання вечірньої молитви. Слухання та аналіз. П.Чайковський. П’єси з „Дитячого альбому” Спробуймо розпізнати образи фортепіанних п’єс «Дитячого альбому» Петра Чайковського. Визначте образ п’єси, підберіть їй назву Образ у прослуханій п’єсі досить зображальний: ми відчуваємо ритм карбованого кроку і дріб барабана маленької армії іграшкових солдатиків, адже це п’єса «Марш дерев’яних солдатиків». А які святкові та піднесені почуття у наших іграшкових героїв – майже як у людей! Послухаймо наступний уривок. Визначте образ п’єси, підберіть їй назву. Яка фантастична і незвичайна музика! Що вона може розповідати? Звичайно ж, казку. Прозвучала п’єса «Нянина казка». Неважко здогадатися, що все „найстрашніше” було в середній частині казки. Перша та третя частини – це інтонації мови няні: розповідні, застережливі. Послухаймо наступний уривок. Визначте образ п’єси, підберіть їй назву. Образ п’єси «Баба Яга», яку ми щойно прослухали, метушливий, грізний і невблаганний. Наполегливо, різко звучать акорди, басом рокочуть пасажі, немов передають злість старої Яги. Послухаймо наступний уривок. Визначте образ п’єси, підберіть їй назву. Ми прослухали п’єсу «В церкві». Музика виражає образ щирості та сердечності. Ми почули, як мелодія римується зі словами молитви. П’єса викладена акордовою фактурою, що імітує звучання церковного хору. Підсумки уроку Наша мандрівка „Дитячим альбомом” російського композитора Петра Чайковського завершується. Домашнє завдання: поміркуйте, які образи дитинства ви взяли б для власних „Дитячих альбомів”. 

УРОК №12

Піднесені образи

Вступ Життя кожного справжнього музиканта починається з Баха, адже любити музику, не люблячи Баха, неможливо. Якщо з висоти двох століть ми дивимося на музику Баха, вона видається нам грандіозним фундаментом, на якому базується сучасна музична творчість. І композитори класичної доби, і композитори-романтики вважали Баха своїм учителем. Сьогодні ми поговоримо про образи музики Йоганна Себастіана Баха, а також про особливості його музичного стилю. Він увійшов у світове мистецтво як майстер поліфонії – незвичайного стилю написання багатоголосної музики, де всі голоси рівноправні. Відомості про фугу Великий майстер поліфонічної музики Йоганн Бах напрочуд образно пояснював поліфонію: «Кожен голос у творі – це особистість, а багатоголосий твір – бесіда цих особистостей, і слід взяти за правило, щоб кожна з особистостей говорила гарно й своєчасно, а якщо не має що сказати, то краще б мовчала й чекала, доки не дійде до неї черга”. Розмовляти у формі фуги – означає говорити гарно та своєчасно. Але обов’язкова умова фуги – розмова на одну тему. За правилами будови фуги початок звучить у виконанні одного голосу (співбесідника), потім по черзі приєднуються інші. Коли хтось зі співрозмовників проголосив тему, то має дати висловитися наступному, а сам лише підтримує розмову. Таким чином звучить протискладення. Тема, прозвучавши у всіх голосах, починає розроблятися – з’являтися з видозмінами у співрозмовників. Закінчення (кода) – це спільне твердження (заключний акорд). Фуга – це найскладніша форма поліфонічної музики, в основі побудови якої лежить послідовне проведення однієї теми в різних голосах. Послухайте Органну фугу ля мінор і визначте, про що розмовляють голоси в музиці Баха, скільки цих голосів. Слухання. Й. Бах. Органна фуга ля мінор Аналіз прослуханого твору Тема для розмови у голосів фуги ля мінор справді філософська: є в ній і спокій вічності, і безкінечність, і велич мудрості. Тому й висловитися захотіли не два, а чотири співрозмовники. Ця фуга – чотириголосна. Починає розмову верхній голос, а потім по черзі вступають усі інші. Останнім вступає найнижчий. Правду кажуть про образи музики Баха: «Будь-яка бахівська тема – байдуже, чи виражає вона радість чи скорботу – звучить піднесено!” Розповідь про Й. Баха Йоганн Себастіан Бах (1675 — 1750) є уособленням музичного генія німецького народу. Він не лише увібрав у себе все найкраще в німецькій музиці, але й синтезував музичні явища своєї епохи, створив шедеври мистецтва величезної цінності. Баха порівнюють із лабораторією, в якій перековувались творчі навички, стилі, тенденції та пошуки музики. Бах належав до родини Бахів із Тюрінгії. За два століття вона дала світові таку кількість органістів, скрипалів, флейтистів, трубачів, капельмейстерів і композиторів, що ім’я Бах стало синонімом до слова „музикант”. Перші уроки сімейного ремесла хлопчикові дав батько. Після його смерті десятилітнього Йоганна віддали на виховання старшому братові. Під його керівництвом майбутній великий композитор оволодів грою на скрипці та клавесині, але улюбленим його інструментом став орган. Бах досягнув чималих успіхів у композиції та грі на органі, однак постійно прагнув досконалості. Він пішки пройшов 350 кілометрів, щоб повчитися у видатного на той час Дитріха Букстехуде. Знаменита подорож юнака увійшла в історію його життя як одне зі свідчень великої любові до Музики. Заради цієї любові він у дитинстві, не шкодуючи очей, ночами переписував клавесинові п’єси німецьких майстрів, які не дозволяв йому вивчати суворий брат. Заради цієї любові він прагнув не втратити жодної нагоди познайомитися з мистецтвом своїх сучасників. Величезна творча спадщина Баха налічує понад тисячу творів різних жанрів: вокально-драматичних (кантати), інструментальних (концерти, сонати, сюїти тощо) та органних. Кожне покоління знаходить у музиці Баха щось своє, вчиться розуміти її глибше. Розучування пісні «Степом, степом” Не забувайте, що особливої уваги потребує робота над ритмом, дикцією, дотриманням пауз, а також глибоке проникнення у зміст (образ) пісні. Пісня «Степом, степом” „Степом, степом” Сл. М.Негоди, муз. А.Пашкевича Підсумки уроку Незважаючи на те, що музика Баха створена близько трьохсот років тому, вона й зараз має вражаючий духовний вплив. Музичний геній Баха пробуджує та возвеличує душу кожної людини.

Урок №13

Образи різних епох

Вступ Сьогодні ми поговоримо про образи та стилі англійської музики. У XVII столітті Англія була однією з тих країн Європи, де після розквіту музичного мистецтва в епоху Ренесансу і бароко вітчизняна музична традиція почала зникати. Один німецький музикант назвав Англію „країною без музики”. Про класичну музику Англії знову заговорили лише з кінця ХІХ — початку ХХ століть. Англійську музику сімнадцятого століття прославив композитор Генрі Персел. Розповідь про стиль бароко ХVІІ століття – початок нової епохи в музиці – стилю бароко, в якому втілювалися монументальні та величні образи. Досягла своєї вершини поліфонія, але демократичність нової музики все більше прагнула до гомофонії. У гомофонії на перший план вийшла гнучка, схвильована мелодія, що панує над супроводжуючими голосами. Важливим кроком епохи стала поява опери, світського мистецтва, яке наслідувало ідеї Відродження і поставило на перше місце ідеал краси і виразності мелодії, багатство людських почуттів. Розвиваються вокальні та інструментальні жанри. Король музичного бароко – орган – поступається місцем клавесину. Якщо органу належали піднесені та патетичні образи, то клавесину – витончені та граціозні. Бароко – стиль музичного мистецтва ХVІІ-ХVІІІ століть, в якому втілювалися монументальні та величні образи Розповідь про творчість Г. Персела Епоха бароко подарувала світу „Британського Орфея” – так називали сучасники композитора Генрі Персела. Юний Генрі навчався у двох своїх родичів, шанованих музикантів того часу. У шестирічному віці він став хористом Королівської капели, у дванадцятирічному – написав першу оду до дня народження Карла ІІ: звернення дітей Королівської капели до короля. Персел працював для високопоставлених осіб. Серед його покровителів – чотири монархи (Карл ІІ, Джеймс ІІ, Уїльям ІІІ, Мері ІІ). Саме для них Генрі Персел створював різноманітну церемоніальну та духовну музику. Псалми, пісні, кантати, музика для театру, інструментальні твори – у всьому відчувається натхнення і майстерність, національний колорит, свідоме використання елементів мелодики народних пісень. Опера „Дідона та Еней”, написана для шкільного спектаклю, є першою національною оперою. Генрі Персел писав музику для клавесина, був першокласним органістом та клавесиністом. Одним із жанрів, до якого звертався Персел у клавесинній музиці, була сюїта. Саме в цей час народився чотиричастинний цикл, куди входили чотири контрастних танці різних народів Європи: розмірена німецька алеманда, французька рухлива куранта, іспанська повільна і сумна сарабанда, а також англійська швидка жига. Яскравий танцювальний початок – лише головна ознака, бо під сюїти, що виконували на клавесині чи лютні, ніхто не танцював. Пізніше сюїтні цикли взагалі втратили ознаки танцювальності (наприклад, „Карнавал” Сен-Санса). Сюїта – чотиричастинний інструментальний цикл з танцювальних п’єс, контрастних за темпом і характером Слухання. Г. Персел. Сюїта № 7. Алеманда Який характер і темп музики? Який вид багатоголосся використаний? Аналіз прослуханого твору Музика Алеманди із Сьомої сюїти для клавесина стримана, спокійна, навіть сувора, велична, але під кінець стає схвильованою, драматичною. Мелодія, яка звучала у верхньому голосі, мала багато прикрас – різноманітних варіантів оспівування окремих звуків. Таким чином у музиці бароко застосовують своєрідний „декор”, немов у бароковій архітектурі. Ми чітко розрізняли головний голос та голоси, що його супроводжують. Тому музика гомофонічна. Гомофонія – це вид багатоголосної музики, в якому один із голосів (зазвичай верхній) є головним, а інші лише акомпанують йому. Розповідь про рок-музику Якщо ХVІІ століття дало світу стиль бароко, то ХХ століття – стільки стилів та напрямків, що всі важко й перерахувати. Один із них – рок-музика. Це стиль розважальної музики, що з’явився у Великобританії та США на межі 50-60-х років. Рок-музика має свої виражальні особливості – використання блюзових мелодичних зворотів, перебільшене значення метро-ритму, застосування тембрів електричних музичних інструментів, підсилювачів звуку, особлива (експресивна) манера виконання. Прослухаємо пісню англійського рок-гурту, що заклав основи рок-музики. Зверніть увагу на виражальні особливості мелодії, ритму та тембру, манеру виконання. Слухання. „Beatles”.»Let it be” Розповідь про рок-гурт „Бітлз” Рок-гурт „Beatles” – символ молодіжної музики 60-х, кумири кількох поколінь, своєрідні „класики ХХ століття”. Навесні 1956 року 15-літній Джон Леннон утворив аматорський гурт „The Quarrymen”. Він виконував пісні у стилях скіффл, кантрі та рок-н-рол. Через рік до гурту приєднався Пол Маккартні. Він грав на гітарі значно краще ніж Леннон і знав напам’ять тексти десятків американських шлягерів. Ще рік потому „The Quarrymen” поповнився Джорджом Харрісоном, який мав досвід роботи в музичному колективі. Ці троє музикантів стали ядром гурту, назва якого часто змінювалась, поки не залишилась знаменита Beatles. Восени 1959 року „Beatles” познайомилися з власником бару „Jacaranda Club”. Він дозволив їм удень репетирувати в його приміщенні. На той час в активі Леннона та Маккартні було вже більше 100 власних пісень. Згодом бар став першим ліверпульським біт-клубом. З появою в 1961 році Рінго Стара четвірка з Ліверпуля з’єдналась у „зоряному” складі. Гастролі, створення власних пісень, записи на студії – все це привело гурт до успіху: з 1962 року „Beatles” займають перші місця британського хіт-параду. Після телевізійної трансляції їх концертного виступу в країні почалася справжня бітломанія. З 1964 року „Beatles” підкорили США – з 20-ти позицій американського хіт-параду 14 займають ліверпульці. У 1965 році „Бітлз” нагородили орденом Британської імперії; це свідчить про визнання консервативним старшим поколінням англійців нової молодіжної культури. У 1968 році гурт створив власну звукозаписувальну компанію і влаштував „живий концерт” на даху студії, який став останнім спільним виступом „Beatles”. На обкладинці останнього альбому „Let it be”, що вийшов на початку 1970 року, обличчя кожного музиканта поміщено в окрему рамку. Кожен сам за себе. Зрештою музиканти оголосили про розпад гурту. Усі вони потім творили самостійно, але не досягли того, що здобули разом. Трагічна доля спіткала 40-річного Джона Леннона – його застрелив фанат на порозі власного будинку музиканта. Демонстрація пісні «Най буде” („Let it be” в перекладі на українську) Послухайте знамениту „Let it be” у перекладі на українську мову, визначте її образ. «Най буде” Сл. і муз. Дж. Леннона, П. Маккартні Розучування пісні «Най буде” Розгляньте нотний текст пісні. Зверніть увагу на велику кількість синкоп та залігованих нот однакової висоти. Такий ритм переміщує наголос на слабку долю такту. Подібні ритмічні особливості притаманні джазовій та рок-музиці Засвоїти доволі складний ритм та мелодичну лінію нам допоможе не нотний, а графічний запис мелодії. Підсумки уроку Англійська музика подарувала нам образи величні та стримані – з ХVІІ століття, ліричні – з ХХ століття. У ХVІІІ та ХІХ століттях у Англії існувала музика для королівського двору, музика для театральних вистав, народна та духовна. Генрі Персел і „Бітлз” прославили Англію на увесь світ.

Урок №14

Образи вокальної музики

Вступ Ми вже знаємо стільки епох і стилів, стільки музичних жанрів, стільки образів! Образи вокальної музики найдоступніші та найзрозуміліші, адже слово якнайкраще допомагає описати образ, підкреслити його особливості. Слово й музика немов поєднують думку і почуття. Вокальна музика звучить на кожному уроці. Це пісні, що ми співаємо. Сьогодні ми будемо слухати вокальну музику і визначати її образи. Наприклад, звернемося до творчості українського композитора-класика Якова Степового. Розповідь про Я. Степового Яків Степанович Степовий (1883-1921) належить до плеяди українських композиторів початку ХХ століття. Його творче життя було коротким. Степовий почав писати музику в 1905 році, а в 1921 життя композитора обірвалося. Незважаючи на це, самовіддана мистецька праця Степового поставила його в ряд фундаторів українського класичного мистецтва. Формування таланту юного Якова відбувалося в сім’ї, де всі любили музику. У 12-річному віці хлопчика віддали на навчання до Придворної співацької капели в Петербурзі. Там він закінчив і консерваторію. Степовий викладав музику в загальній школі, згодом організовував концерти української музики в Москві та Петербурзі, записував народні пісні в Україні, публікував власні твори. Першим значним доробком композитора стала серія вокальних творів під назвою „Барвінки”. До неї увійшли 13 солоспівів та три хори на вірші Т. Шевченка, І. Франка, Лесі Українки та М. Чернявського. Кожен солоспів – яскравий образ народного життя, сповнений веселощів чи трагізму, лірики чи епіки. Яків Степовий створив вокальний цикл „Пісні настрою” на вірші О.Олеся, поезія якого пройнята ніжними ліричними образами. В останні роки життя композитор займався організацією мистецької діяльності в Києві, писав вокально-ансамблеву музику, робив обробки народних пісень. Незважаючи на те, що у своїй творчості Яків Степовий обмежився кількома жанрами (вокальним та фортепіанним), йому вдалося створити власний стиль, сказати своє оригінальне слово в музиці. Слухання. М. Чернявський. Вірш „Степ”. Я. Степовий. Романс „Степ” Послухайте вірш Миколи Чернявського „Степ” та солоспів Якова Степового „Степ” і поміркуйте, які образи в них утілені. Який образ – літературний чи музичний – вас більше схвилював? М. Чернявський. „Степ” Степ і степ, один без краю, аж до моря берегів, Без озер, річок, без гаю, тільки з купами стогів. Ні гайочку, ні лісочку, всюди спалена земля… Не шепоче в холодочку срібновода течія. А коли, бува, з громами з моря хмари налетять, Степ охрестять блискавками, над ланами прогримлять. Він прокинеться, проснеться, грому груди підставля, Заговорить, засміється, заговорить, засміється Враз до неба вся земля. Мертвий степ. Його громами тільки й можна розбудить… Так нехай же над ланами грім бажаний загримить!.. Грім бажаний загримить!.. Слухання. Романс „Степ” Сл. М. Чернявського, муз. Я. Степового Аналіз прослуханого твору Поміркуйте, які образи втілені в романсі У солоспіві „Степ” утілений героїко-епічний образ. Романс написаний під впливом подій, що сколихнули передову творчу інтелігенцію у період революції 1905-07 років. Широкий степ характеризує образ народу, що пробуджується від мертвого сну. За допомогою тричастинної форми твору Степовий передав динаміку емоційного розвитку: від пригніченого стану до очікування перед грозою і, нарешті, пробудження, радісного заклику: „Так нехай же над ланами грім бажаний загримить”. Послухайте ще один романс зі збірки „Барвінки” і поміркуйте, які образи втілені в ньому. Слухання. Романс „Ой три шляхи широкії” Сл. Т. Шевченка, муз. Я. Степового Аналіз прослуханого твору У романсі Якова Степового на слова Тараса Шевченка „Ой три шляхи широкії” втілений лірико-драматичний образ. Драматичність більше притаманна слову, а ліричність – музиці. Ліричні образи зосереджені на розкритті внутрішнього емоційно-суб’єктивного світу людини, а драматичні передають серйозний, але не героїчний зміст, можуть розкривати важкі душевні переживання. Робота над піснею «Най буде” Продовжмо розучувати пісню „Най буде” за допомогою графічного запису мелодії. Зверніть увагу: в мелодії другого куплету є зміни порівняно з мелодією першого. Це свідчить про імпровізаційність манери виконання пісні її авторами – Джоном Ленноном та Полом Маккартні. Зверніть увагу і на повтор приспіву – він теж має зміни в мелодії. Пісня «Най буде” «Най буде” Сл. і муз. Дж. Леннона і П.Маккартні Підсумки уроку Сьогодні ми переконалися, що образи вокальної музики є для нас доступними та зрозумілими завдяки поєднанню поетичного слова та музики. Допомогли нам у цьому романси на музику Якова Степового „Степ” та „Ой три шляхи широкії”.

Урок №15

Вступ Фортепіано отримало назву від двох слів, що позначають динаміку звуку, голосно і тихо. Голосно – форте, тихо – піано. За часів Моцарта та Бетховена фортепіано суттєво відрізнялося. Цей інструмент у сучасному вигляді сформувався за часів молодого Бетховена. Фортепіано дало такі великі можливості для звукозображання, що в тодішніх слухачів складалося враження, наче грає цілий оркестр. Тоді ж з’явилися педалі, які дали змогу продовжити тривалість звуків. Більшість композиторів, що писали фортепіанну музику, були й піаністами-віртуозами. Наприклад, Бетховен, Ліст, Шопен, Рахманінов. Сьогодні ми поговоримо про піаніста і композитора Олександра Скрябіна та образи його фортепіанної музики. Розповідь про О. Скрябіна Олександр Миколайович Скрябін – один із найвидатніших російських композиторів кінця ХІХ – початку ХХ століття. З раннього дитинства Сашко Скрябін відрізнявся від однолітків незвичайною любов’ю до музики. Почуті твори, що сподобалися і запам’яталися хлопчикові, він прагнув зіграти на фортепіано, навіть коли ще не знав нот. Скрябін поступив до Московської консерваторії на дві спеціальності – композиція та фортепіано. Після випуску він здійснив концертну поїздку по містах Німеччини, Франції, Бельгії та Голландії. Це стало початком інтенсивної концертної діяльності Скрябіна, початком його слави. Він не був феноменальним віртуозом-піаністом, однак мав унікальний дар захоплювати слухачів. Звісно, у виконанні його власних творів ніхто не міг перевершити автора. На початку творчого шляху Скрябіна переважали малі форми фортепіанної музики: етюди, прелюдії, мазурки – як у Шопена. Потім він захопився більш складними формами, що повніше й багатогранніше відображають світ, – сонатами та симфоніями. У зрілий період творчості Скрябін ставив перед собою не лише музичні завдання. Він прагнув бути не тільки композитором, а й поетом і філософом; хотів охопити думкою увесь світ: природу, людське суспільство, світ людської душі. Композитор гостро відчував протиріччя свого часу і чекав змін, вірив у їхню неминучість. Усі надії Скрябін покладав на мистецтво. Не випадково його Перша симфонія закінчується урочистим хоровим гімном: Прийдіть, усі народи світу, Мистецтву славу оспіваємо… Розповідь про світломузику О. Скрябіна Олександр Скрябін мав рідкісну здатність – бачити в кольорі музичні образи. Це спонукало його до пошуку поєднання музики та кольору в синтетичному творі мистецтва. Так виник задум поеми «Прометей» для симфонічного оркестру, солюючого фортепіано, хору і… світла. Це було надзвичайне явище в музичній творчості – включити до симфонічної партитури світловий рядок. На жаль, технічні умови того часу (1910 рік) не дозволили цілком реалізувати цей задум, і лише в наш час цей дивний твір був виконаний так, як мріяв Скрябін. Зал занурений у напівморок… З першим акордом оркестру, хитким і невизначеним, на величезному екрані виникають хвилі світла, що змінюють колір, – від похмуро-фіолетового до яскравого, мов ранкова зоря. Нічого схожого на різнобарвне миготіння світла сучасних дискотек і нічого конкретно-образного – ніяких зірок, хмар чи північних сяйв. Але з кожною новою музичною темою народжується і нове світло – кольорова хвиля. І присутні в залі вже не можуть зрозуміти: чи бачать вони музику, чи чують гру світла?.. У цій світломузиці – і неясні томління, і пориви вперед і вгору, і знову розчинення в мороці невизначеності. Наприкінці – радісне звучання всього оркестру, хору і сліпуче яскраве сонячне світло, що заливає увесь екран, усю залу. У «Прометеї» («Поемі вогню») Скрябін не переказує сюжет античного міфу про Прометея, а передає його суть. Вогонь, який Прометей викрав у богів і віддав людям, – це символ горіння творчої думки людини, завжди спрямованої в майбутнє. Розповідь про прелюдії О. Скрябіна За своє сорокадвохрічне життя Скрябін написав 89 прелюдій (невеликих інструментальних п’єс). Жоден композитор із часів Баха не приділив такої великої уваги цьому жанру. У схильності до жанру прелюдії неважко простежити риси органічної єдності Скрябіна-композитора та Скрябіна-піаніста. Найпопулярніший цикл із 24 прелюдій, твір одинадцятий, створений у 1888-96 роках, відображає різноманітні життєві враження Скрябіна тих років. Значення opus’a 11 визначають не тільки його високі художні якості, а й те, що він є короткою енциклопедію образів і прийомів письма раннього Скрябіна. Ці образи втілені у лаконічних формах, де настрій і думка злилися з привабливою природністю в єдине художнє ціле. Прелюдія – невелика інструментальна п’єса Слухання. О. Скрябін. Твір 11. Прелюдія № 5 Твір, або латинню опус, – це порядковий номер, який надають твору чи збірці творів автори під час публікації. Прослухайте П’яту прелюдію Олександра Скрябіна і визначте її образний зміст. Аналіз прослуханого твору П’яту прелюдію Скрябіна вважають найкращою серед творів, у яких утілений ліричний образ. У ній панує спокійний, умиротворений настрій. Наприкінці прелюдії музика стає схвильованою, але все ж таки повертається до спокійного стану. У музиці відчутний поліфонічний діалог. Спокійна, плавна мелодія верхнього голосу „розмовляла” з ритмічно живішою, наспівною мелодією нижнього голосу. Слухання. О. Скрябін. Твір 11. Прелюдія № 10 Сьогодні ми також прослухаємо Десяту прелюдію із твору 11 Олександра Скрябіна. Прослухайте Десяту прелюдію Олександра Скрябіна і визначте її образний зміст. Аналіз прослуханого твору Десята прелюдія Скрябіна – втілення драматичного образу, який має свій розвиток: сурово-зосереджений спочатку і трагедійно-патетичний наприкінці. Слухаючи Скрябіна, потрібно вжитися в кожен акорд, адже його музика мерехтить і переливається найніжнішими музичними фарбами. І Скрябіна, і Шопена, якого цей композитор дуже любив, можна назвати поетами фортепіано. Робота над піснею «Най буде” Караоке. Пісня «Най буде” «Най буде” Сл. і муз. Дж. Леннона і П. Маккартні Підсумки уроку Сьогодні ми ще раз звернулися до образів фортепіанної музики, а також познайомилися з життям і творчістю Олександра Скрябіна – одного з найвидатніших російських композиторів кінця ХІХ — початку ХХ століття.

УРОК №16

Палітра музичних образів (узагальнення)

Вступ У цьому півріччі ми багато дізналися про музику: наприклад, що кожен музичний твір втілює певне явище оточуючої дійсності, певний образ; що дійсність породжувала не лише образи, а й стилі; стилі бувають епохальними – відповідають рисам історичної епохи, а також композиторськими – відповідають рисам творчої особистості. Сьогодні ми пригадаємо й уявимо палітру музичних образів. Допоможе нам у цьому музична вікторина. Прослухайте музичні твори, визначте їх автора, назву та образ. Вікторина «Палітра музичних образів» Тестове завдання 1 Вид багатоголосної музики, в якому одночасно звучать декілька самостійних рівноцінних мелодій Симфонія Поліфонія Гомофонія Рапсодія Тестове завдання 2 Стиль музичного мистецтва ХVІІ-ХVІІІ століть, в якому втілювали монументальні та величні образи Бароко Класицизм Романтизм Модернізм Тестове завдання 3 Вид багатоголосної музики, в якому один із голосів є головним, а інші лише акомпанують йому Симфонія Поліфонія Гомофонія Рапсодія Тестове завдання 4 Стиль музичного мистецтва ХІХ ст., який характеризується інтересом до внутрішнього світу людини, любовної лірики Класицизм Імпресіонізм Романтизм Бароко Тестове завдання 3 Стиль розважальної музики, що з’явився у Великобританії та США на межі 50-60-х років і має свої виражальні особливості: використання блюзових мелодичних зворотів, перебільшене значення метро-ритму, застосування тембрів електричних музичних інструментів, підсилювачів звуку; експресивна манера виконання. Рок Джаз Симфоджаз Реп Тестове завдання 4 Позначте правильне твердження Рапсодія – вокальний чи інструментальний твір вільної побудови, що складається з кількох різнохарактерних, контрастних епізодів, основаних на народних темах Рапсодія – вокальний твір вільної побудови, що складається з кількох різнохарактерних, контрастних епізодів Рапсодія – інструментальний твір чіткої побудови, що складається з двох різнохарактерних, контрастних епізодів, основаних на народних темах Підсумки уроку Сьогодні ми провели урок-узагальнення з теми „Палітра музичних образів”. Пригадали все, що вивчали в цьому семестрі; дізналися, хто краще запам’ятав усе вивчене на уроках, а хто трішки гірше. Скоро Новий рік. Скільки світлих, святкових образів нас чекає! Нехай у Новому році музичні образи подарують усім багато приємних хвилин спілкування з мистецтвом!