курсова зв основи наступу


КУРСОВА РОБОТА

Тема:Основи наступу

Підготував – ліцеїст Міненков Д.Ю

Тема: «Основи наступу»

Бойові можливості і завдання загальновійськових підрозділів частин) у наступі.

Наступ — вид загальновійськового бою, який планується і проводиться з метою розгрому противника і оволодіння важливими районами (рубежами, об’єктами) місцевості.

Наступ полягає в:

ураженні противника усіма вогневими засобами;

рішучий атаці;

стрімкому просуванні в глибину оборони противника;

знищенні та взятті в полон його живої сили;

захопленні озброєння, техніки, намічених районів (рубежів) місцевості.

Розгром проти стоячого противника і оволодіння важливим районами (рубежами) місцевості досягається:

вмілим застосуванням всіх вогневих засобів:

швидким використанням результатів ударів авіації і вогню артилерії:

своєчасним нарощуванням зусиль в глибині оборони противника;

широким застосуванням охоплень:

проведенням атак у фланги і тил противника.

Наступ повинен проводитись:

з повною напругою сил;

вдень і вночі;

при будь-яких погодних умовах;

при тісній взаємодії підрозділів всіх родів військ та спеціальних військ.

Наступ може проводитись на противника:

який обороняється;

який наступає,

який відходить.

Наступ на противника, який наступає проводиться шляхом ведення зустрічного бою.

Наступ на противника, який відходить проводиться шляхом його переслідування.

Наступ на противника, який обороняється, проводиться:

— із положення безпосереднього зіткнення з ним;

— з ходу (з висуванням з глибини).

Наступ на противника, який обороняється, починається проривом оборони, який полягає у зломі її ударами всіх видів зброї та рішучій атаці танкових і механізованих підрозділів на вузькій ділянці (ділянці прориву), в створенні проломів в обороні противника та подальшому їх розширенні в сторони флангів та глибину.

Механізований (танковий) батальйон прориває оборону противника, як правило в складі механізованої бригади. При наявності в обороні противника резервів, проміжків та відкритих флангів, наступ може починатись вогневим ураженням противника і одночасно атакою частиною сил з фронту та виділеними підрозділами з флангу та тилу через найбільш слабкі місця в обороні противника. В цьому випадку наступ починається на більш широкому фронті, ніж при прориві оборони.

Механізований (танковий) батальйон наступає в складі механізованої (танкового) бригади.

Він може:

наступати в першому ешелоні полку;

складати його другий ешелон або загальновійськовий резерв;

діяти в складі авангарду, спеціального (обходящого, розвідувального) загону;

призначатися до складу тактичного повітряного (морського) десанту;

призначатись в передовий (рейдовий) загін.

Механізований батальйон танкової бригади (танковий батальйон механізованої бригади) з початком наступу придається танковим (механізованим) батальйонам першого ешелону.

При розвитку наступу в глибині, батальйон може виконувати завдання самостійно, або у взаємодії з іншими батальйонами в повному складі.

Роль і місце батальйону в бойовому порядку бригади визначається його бойовими можливостями.

Бойові можливості батальйону в наступі складаються з його:

вогневої міці;

ударної сили;

маневрових можливостей.

Вогнева міць складається з вогневих можливостей приданої артилерії, танків і засобів ППО, а також вогневих можливостей штатних засобів: БМП (БТР), протитанкових засобів, стрілецької зброї.

Показниками вогневої потужності звичайно є кількість уражаємих об’єктів (цілей) і ступінь їх ураження.

Ударна сила — це здібність механізованих і танкових підрозділів наносити міцні удари по противнику в поєднанні вогню і маневру.

Ударна сила характеризується перш за все створеними щільностями сил і засобів на всьому фронті наступу та на напрямку зосередження основних зусиль, тобто кількістю механізованих взводів, танків, гармат і мінометів, протитанкових та інших вогневих засобів на 1 км фронту наступу.

Основою ударної сили механізованих підрозділів є бронетанкова техніка з її озброєнням і особовим складом (танки, БМП, БТР). Чим вище щільність сил і засобів створено ротою в бою, тобто більше співвідношення сил і засобів на користь підрозділів, які наступають, тим більше ударна сила в межах визначеного фронту наступу.

Наступ — це двосторонній процес, у якому обидві протидіючі сторони намагаються знищити одна одну. Отже, створюючи ударну силу, необхідно урахувати щільності сил і засобів противника, який обороняється. Тому, ударна сила військ, що наступають, в кінцевому разі буде характеризуватись співвідношенням сил і засобів протидіючих сторін.

Очевидно, чим, вище щільність сил і засобів, які створюються підрозділами у наступі і чим нижчі вони у противника, що обороняється, тим більша сила удару.

Вогневі можливості по боротьбі з танками визначаються на основі використання коефіцієнта бойової ефективності протитанкових засобів.

Використовуючи таблицю № 1 і знаючи кількість і види протитанкових засобів, можна визначити вогневі можливості підрозділу.

Таблиця №1

Найменування протитанкових засобів

При наступі на підготовлену оборону

При наступі на поспішно зайняту оборону

РПГ- 7

0,2

0,2

СПГ-9

0,5

0,8

БМП — 1

1.0

1.3

ПТКР

1,0

1.3

Танк

0,5

0,8

Маневреність — в загальному вигляді, це властивість підрозділів, яка характеризує ступінь їх рухомості і здібність швидко здійснювати переміщення, розгортання при підготовці і в ході бойових дій.

Для механізованого батальйону — це здатність здійснювати пересування, швидко міняти розташування сил та засобів, атакувати, вести наступ.

В наступі, маневрові можливості характеризуються часовими показниками (нормативами) по здійсненню маневру підрозділами. Деякі з них приведені у таблиці № 2.

Таблиця №2

№ п/п

Дії підрозділів

Показники

1

Бойові швидкості атаки:

прорив підготовленої оборони;

прорив постійно зайнятої оборони.

1-1,5 км/год

1,5-2,5 км/год

2

Подолання простору між оборонними позиціями

2,5-7 км/год

3

Переслідування

5,5-9 км/год

4

Розгром резервів противника в зустрічному бою (батальйонів 1-го ешелону)

2,5-5,5 км/год

5

Розгортання мр з похідної колоші в бойовий порядок

3,5 хв

б

Зайняття ротою рубежу для ураження противника, який проводить контратаку

5 хв

При постановці бойового завдання батальйону визначають:

фронт наступу;

зміст бойового завдання.

Бойовими статутами визначено, що механізований батальйон наступає на фронті:

до 2-х кілометрів;

на ділянці прориву — до 1км.

Відповідно механізована бригада наступає на фронті:

до 5-ти кілометрів;

на ділянці прориву – до 2-х кілометрів.

Механізована рота наступає на фронті до 1км, а на ділянці прориву — до 500 метрів.

Ці величний визначені шляхом проведення розрахунків, та виходячи з досвіду Великої Вітчизняної війни.

Для ведення успішного наступу необхідно мати:

— 3-4-х кратну перевагу по танкам;

5-6-х кратну перевагу по механізованим ротам на ділянці прориву.

З тактики дій армій розвинутих держав відомо, що в обороні вони можуть мати 4-5 танків на один кілометр фронту оборони. Відповідно, для того, щоб створити 4-6 кратну перевагу, необхідно на кожний кілометр наступу мати 24-30 танків (2-3 танкові роти).

Механізований батальйон при умовах посилення його танковою ротою та побудовою бойового порядку в два ешелону може мати в першому ешелоні до 35 одиниць бронетанкової техніки (до 13 танків та 22 БМП), а при умові 20% втрат — до 28 одиниць. Виходячи з цих простих розрахунків бачимо, що механізований батальйон може наступати на фронті до 1км.

Зміст та глибина бойового завдання загальновійськового підрозділу у наступі залежить в основному від:

бойових можливостей підрозділу;

характеру оборони противника;

— ступеню його по давлення ударами авіації та вогнем артилерії.

Посилений механізований батальйон на ділянці прориву, із досвіду Великої Вітчизняної війни та проведення наукових розрахунків, наступаючи на фронті до 1км, здатний нанести поразку противнику на глибину оборони батальйонів першого ешелону, зберігаючи при цьому свою боєздатність.

При наступі на недостатньо розвинуту в інженерному відношенні оборону, наступаючи на фронті до 2-х кілометрів, механізований батальйон у взаємодії з сусідніми батальйонами здатний розгромити до 1,5 рот противника.

Здатність механізованого батальйону нанести таке ураження противнику і складає його бойове завдання.

Для успішного виконання бойового завдання, для вирішення непередбачених завдань підчас , ведення наступу командир батальйону може:

вводити в бій другий ешелон (резерв);

міняти побудову бойового порядку.

Виходячи з цього, батальйону першого ешелону вказується:

найближче завдання;

подальше завдання;

напрямок продовження наступу.

Найближче завдання батальйону першого ешелону полягає, як правило в знищенні противника в опорних пунктах рот першого ешелону на своєму фронті наступу та оволодінні ними.

Подальше завдання батальйону першого ешелону полягає в розвитку наступу, розгромі у взаємодії з сусідніми батальйонами противника в глибині району оборони та оволодінні першою позицією.

Напрямок продовження наступу визначається з таким розрахунком, щоб забезпечувалось виконання подальшого завдання бригади.

Механізованій (танковій) роті першого ешелону вказується:

найближче завдання;

напрямок продовження наступу.

Найближче завдання роти першого ешелону полягає в знищенні противника в опорному пункті взводу першого ешелону і оволодіння ним.

Напрямок продовження наступу визначається з урахуванням найближчого завдання батальйону.

Батальйону другого ешелону вказується:

найближче завдання;

напрямок продовження наступу.

Найближче завдання батальйону другого ешелону при вводі в бій може полягати в завершенні розгрому, спільно з батальйонами першого ешелону, бригадних (полкових) резервів противника та оволодінні їх рубежем (другою позицією).

Напрямок продовження наступу батальйону другого ешелону визначається з таким розрахунком, щоб забезпечувалось виконання подальшого завдання бригади.

Після виконання поставлених бойових завдань батальйону вказується нове завдання.

Для виконання поставленого бойового завдання і створення необхідної переваги над противником, батальйону необхідне посилення.

Посилення батальйону залежить від:

поставленого бойового завдання;

бойових можливостей,

місця та ролі батальйону в бойовому порядку бригади;

характеру оборони противника та ступеню її подавлення ударами авіації та вогнем артилерії;

— наявності сил та засобів у командира бригади. Механізований батальйон, діючи в першому ешелоні бригади може отримувати для посилення:

артилерійський дивізіон, або батарею;

протитанкові

інженерно-саперні

хімічні

Механізованому батальйону, крім того, може бути підключена танкова рота, а танковому батальйону — механізована рота, які поступають в повну підпорядкованість командира батальйону.

Для виконання бойового завдання, командир батальйону створює бойовий порядок — шикування штатних та приданих підрозділів для ведення бою.

Бойовий порядок повинен:

відповідати змісту бою;

забезпечувати нове і швидке виконання бойового завдання.

Побудова бойового порядку залежить від:

отриманого завдання;

наявності сил та засобів;

характеру оборони противника.

Бойовий порядок батальйону складається з :

підрозділів першого ешелону;

підрозділів другого ешелону, або резерву;

— вогневих підрозділів посилення, які залишаються в безпосередньому підпорядкуванні командира батальйону.

Бойовий порядок батальйону будується в один або два ешелони.

Бойовий порядок роти будується в один ешелон.

При одноешелоновій побудові бойового порядку в батальйоні створюється загальновійськовий резерв в складі не менше взводу.

Під час наступу, положення рот в бойовому порядку може бути:

в лінію;

уступом вправо (вліво);

кутом вперед (назад).

Перший ешелон батальйону у наступі призначений для рішення найближчого завдання, крім того, він може бути здатним розвинути наступ в глибині оборони противника.

До складу першого ешелону залучається не менше двох посилених механізованих (танкових) рот.

Другий ешелон призначений для розвитку наступу в глибині оборони противника, або для зміни підрозділів першого ешелону при втраті ними боєздатності.

Резерв батальйону призначений для вирішення непередбачених завдань, які виникли під час бою.

Перед вводом в бій, підрозділи других ешелонів (резерви) посилюються за рахунок підрозділів, які діють на другорядних напрямках.

Вогневі підрозділи (штатні та придані) — використовуються за своїм бойовим призначенням згідно з рішенням командира батальйону.

Організація і ведення наступу механізованими (танковими) підрозділами і частинами з положення безпосереднього зіткнення з противником. Особливості переходу у наступ з ходу.

Наступ на противника, який обороняється, з положення безпосереднього зіткнення з ним, батальйон починає в завчасно створеному, згідно з рішенням командира батальйону бойового порядку (вихідного положення).

Вихідне положення для наступу займається батальйоном після необхідного перегрупування з положення оборони, або з одночасною зміною підрозділів, які обороняються.

Під час перегрупування (зміни), батальйон займає вихідний район для наступу, а рота — вихідну позицію.

Танковий батальйон, крім того, може займати очікувальну позицію.

Вихідний район, для наступу призначається для зайняття батальйоном вихідного положення для наступу.

Вихідний район для наступу повинен забезпечувати:

скрите розташування підрозділів батальйону на вихідних позиціях;

найменшу уразливість підрозділів від всіх видів зброї противника;

вигідні умови для переходу у наступ.

Вихідний район для наступу призначають:

— механізованому батальйону першого ешелону — в межах першої позиції військ, що обороняються на напрямку його наступу;

батальйону другого ешелону — в межах другої позиції.

Вихідні позиції танкових підрозділів — при наявності умов, які забезпечують захист від спостереження противником — на віддаленні 2-4км від переднього краю його оборони.

Очікувальні позиції танковому батальйону призначаються, як правило, на віддаленні 5-7км від переднього краю оборони противника на місцевості, яка забезпечує потайне розміщення, найменшу уразливість від всіх видів зброї противника.




Страницы: 1 | 2 | Весь текст