Господарське право 4 курс 2 ч

Господарське право

29   варіант

1.         Неправомірне збирання, використання та розголошення комерційної таємниці.

2.   Поняття, ознаки, характеристика інвестицій та інвестиційної діяльності.

3.     Дати визначення наступних термінів: антидемпінгова ліцензія, банківсько- страхова (офшорна) зона, неплатоспроможність.

4.   Вирішити тестове завдання:

Фондова біржа в Україні створюється і діє в організаційно-правовій формі:

1)   акціонерного товариства;

2)   колективного підприємства;

3)   громадської організації;

4)   виробничого кооперативу;

5)   товариства з додатковою відповідальністю

5.   Розв’язати практичне завдання.

ТОВ «С» у рекламі прального порошку «Карапуз» власного виробництва використовувало для попередження від підробок пральний порошок в упаковці із зображенням позначень, що за висновком експертизи подібні до -ступеня змішування із позначенням на упаковці порошку «Оленка», що виробляє ТОВ «Трудові резерви». При цьому ТОВ «С» поширювало неправдиві відомості про те, що пральний порошок в упаковці із зображенням позначень, що подібні до ступеня змішування із позначеннями на порошку «Оленка», є підробкою прального порошку «Карапуз».

Кваліфікуйте дії ТОВ «С».

ВІДПОВІДІ:

Згідно з ч.2 ст.32 Господарського кодексу України недобросовісною конкуренцією є, зокрема, неправомірне збирання, розголошення та використання комерційної таємниці.   Відповідно до Закону України “Про захист від недобросовісної конкуренції” третім видом правопорушень, що визнаються недобросовісною конкуренцією, є неправомірне збирання, розголошення та використання комерційної таємниці (глава 4 Закону). Він включає чотири склади правопорушень: 1) неправомірне збирання комерційної таємниці; 2) розголошення комерційної таємниці; 3) схилення до розголошення комерційної таємниці; 4) неправомірне використання комерційної таємниці.   Згідно з ч.2 ст.36 ГК України, ст.16 Закону “Про захист від недобросовісної конкуренції” неправомірним збиранням комерційної таємниці вважається добування протиправним способом відомостей, що відповідно до законодавства України становлять комерційну таємницю, якщо це завдало чи могло завдати шкоди суб’єкту господарювання.   Під незаконним збиранням слід розуміти пошук і добування протиправним або злочинним способом відомостей, що складають комерційну таємницю. Це може бути, наприклад, викрадення будь-яким способом відповідних документів або предметів, ознайомлення з ними, їхня покупка або придбання шляхом застосування насильства, заподіяння шкоди або загроз, виготовлення копій документів, аналіз відкритих джерел (рекламних матеріалів, доповідей на конференціях, симпозіумах, виставках тощо), прослуховування телефонних розмов, перлюстрація поштової кореспонденції, візуальне спостереження і підслуховування усних розмов (у тому числі за допомогою застосування спеціальних технічних засобів негласного одержання інформації), фотографування, кіно- або відео зйомка, проникнення до комп’ютерних систем, опитування певних осіб, видавання себе за потенційного клієнта, партнера або інвестора і проведення переговорів, підкуп працівників підприємства-конкурентів.   Згідно з ч.З ст.36 ГК України, ст.17 Закону “Про захист від недобросовісної конкуренції” розголошенням комерційної таємниці є ознайомлення іншої особи без згоди особи, уповноваженої на те, з відомостями, що відповідно до чинного законодавства України становлять комерційну таємницю, особою, якій ці відомості були довірені у встановленому порядку або стали відомі у зв’язку з виконанням службових обов’язків, якщо це завдало чи могло завдати шкоди суб’єкту господарювання.   Розголошення комерційної таємниці — діяння (дія або бездіяльність), що порушує закон або договір (у тому числі трудовий) і внаслідок якого комерційна таємниця стає відомою третім особам.   Тобто, розголошення комерційної таємниці означає, що особа, яка зобов’язана зберігати відповідну інформацію в таємниці, незаконно (тобто без згоди власника інформації або іншої уповноваженої особи) ознайомлює з нею сторонніх осіб або своєю поведінкою створює умови, які надають можливість стороннім особам ознайомитися з відповідними відомостями.   Способи розголошення комерційної таємниці можуть бути різними: усно, письмово, із застосуванням засобів зв’язку, передача документів або предметів, повідомлення в засобах масової інформації, наукових статтях, виступах, ознайомлення хоча б однієї сторонньої особи з відповідними документами або предметами, навмисне створення умов для такого ознайомлення, у тому числі шляхом бездіяльності, тощо.   Схиленням до розголошення комерційної таємниці є спонукання особи, якій були довірені у встановленому порядку або стали відомі у зв’язку з виконанням службових обов’язків відомості, що відповідно до законодавства України становлять комерційну таємницю, до розкриття цих відомостей, якщо це завдало чи могло завдати шкоди суб’єкту господарювання (ч.4 ст.36 ГК, ст.18 від Закону “Про захист недобросовісної конкуренції”).   Відповідно до ч.5 ст.36 ГК, ст.19 Закону “Про захист від недобросовісної конкуренції” неправомірним використанням комерційної таємниці є впровадження у виробництво або врахування під час планування чи здійснення підприємницької діяльності без дозволу уповноваженої на те особи неправомірно добутих відомостей, що становлять відповідно до законодавства України комерційну таємницю.

У частині 2 ст. 327 ГК визначені основні напрями інноваційної діяльності, до яких належать: проведення наукових досліджень і розробок, спрямованих на створення об’єктів інтелектуальної власності, науково-технічної продукції; розробка, освоєння, випуск і розповсюдження принципово нових видів техніки і технології; розробка і впровадження нових ресурсозберігаючих технологій, призначених для поліпшення соціального і екологічного становища; технічне переозброєння, реконструкція, розширення, будівництво нових підприємств, що здійснюються вперше як промислове освоєння виробництва нової продукції або впровадження нової технології. Зазначені напрями фактично розкривають можливі форми реалізації інновацій. Однак напрями інноваційної діяльності можуть бути встановлені й за галузями господарства, видами та об’єктами господарської діяльності, в які впроваджуються інновації. За таким підходом визначаються пріоритетні напрями інноваційної діяльності. Згідно зі ст. 4 Закону України «Про пріоритетні напрями інноваційної діяльності в Україні» до стратегічних пріоритетних напрямів інноваційної діяльності в Україні в 2011-2021 роках віднесено: освоєння нових технологій транспортування енергії, впровадження енергоефективних, ресурсозберігаючих технологій, освоєння альтернативних джерел енергії; освоєння нових технологій високотехнологічного розвитку транспортної системи, ракетно-космічної галузі, авіа — і суднобудування, озброєння та військової техніки; освоєння нових технологій виробництва матеріалів, їх оброблення і з’єднання, створення індустрії наноматеріалів та нанотехнологій; технологічне оновлення та розвиток агропромислового комплексу; впровадження нових технологій та обладнання для якісного медичного обслуговування, лікування, фармацевтики; широке застосування технологій більш чистого виробництва та охорони навколишнього природного середовища; розвиток сучасних інформаційних, комунікаційних технологій, робототехніки.

Ліце́нзія антиде́мпінгова — належним чином оформлене право на імпорт в Україну протягом встановленого терміну певного товару (товарів), який є об’єктом антидемпінгового розслідування та/або антидемпінгових заходів.

Банківсько-страхові (офшорні) зони -це зони, в яких запроваджується особливо сприятливий режим здійснення банківських та страхових операцій в іноземній валюті для обслуговування нерезидентів. Офшорний статус надається банківським та страховим установам, які були створені за участю лише нерезидентів і обслуговують лише ту їхню підприємницьку діяльність, що здійснюється за межами України.

Неплатоспромо́жність — нездатність виконувати фінансові зобов’язання у призначений термін за умов звичайної діяльності компанії.

5)